Голуби є символом любові й ніжності. Тому люди завжди з турботою ставляться до птахів сіро-голубуватого забарвлення, сподіваючись на добро й мир на планеті. Я дуже люблю годувати голубів, коли ми з батьками ходимо не прогулянку до парку. Всі вони різні, але одного голуба я запамятав дуже добре. А голуб був чудесний! Неякийсь собi там сивак копiйчаний, а такої чистої сiрої мастi, що, здавалося, хтось умисно, коли голуб був увесь чорний, узяв та рiвненько й дрiбненько поцюкав його бiлим. Тiльки кiнцi пiр’їн на хвостi та на крилах лишилися чорнi, як у чорнило вмоченi. Голiвка ж яка: малесенька, витончена, не кругла, а довгастенька! А дзьобик: це ж не дзьобик, а пташине зернятко, нiжне, рожеве… Шийка горда, не довга й не коротка, спинка ввiгнута, хвiст трубою, i пiр’їн уньому десь не менш тридцяти шести. А крила ж, видно, такi легкi та сильнi, як пушинку, тiло носять.
Наша українська і врочиста мова вже виплекана з давніх - давен.
Н.в. Сорок;
Р.в. Сорока;
Д.в. Сорока;
З.в. Сорок
Ор.в. Сорока;
М.в. на/у сорока
Н.в. - триста
Р.в. - трьохсот
Д.в - трьомстам
Зн.в - триста
Ор.в - трьомастами
М.в. - на/у трьохстах
<span>Перевірочне слово до слова опинився, здається
</span><span>Перевірочне слово до слова пекучий-жгуч</span>
Біля нашого двору росте калина.В усі пори року вона милує око,але восени калина справжня красуня.Природа щедро прикрасила осінніми барвами її вбрання.Багряне листя, наче мереживо прикрашає ці шати. Краплинки роси на червоних кетягах виблискують як коштовне намисто на шиї у багатої панянки.Наче й не кущ стоїть, а дівчина в ошатному вбранні.