<span>Життя чоловічка з серцем
</span><span>Незвичайна гостя
</span><span>Полум’яне серце зігріває чоловічка
</span><span>Плем’я дерев’яних чоловічків
</span><span>Лікар, що міняє серця
</span><span>Нелегкий вибір</span>
Не треба довго описувати зовнішній вигляд солов'я.Звичайний птах.Маленький та не нахабний, як сорока чи сойка.Нічого особливого.Але...
Ви колись чули спів солов'я? Це ж почуття, яке ні з чим не зрівняти! Якщо у вас неприємності, ви міркуєте над ними ввечорі, а тут за вікном почули співучу та мелодійну пісню скромного співака.Все.Ніяких неприємностей.Тільки ця чаруюча пісня...
Я вважаю, нам треба повчитися в нього скромності.А головне-внутрішній красі!™•
Краса<u><em /></u><em /><em />калини навесні і восени різна. Весною калина нагадуе сором'язливу дівчину, що вдягла сукню з білого мережива. Це білі квіти, зібрані в запашні суцвіття, так її прикрашають.
Згодом ця дівчина дорослішае і вбирається у смарагдове вбрання. Калина вкривається блискучими листочками, під якими ховаються кетяги з ягідками.
За літо ягоди наливаються цілющім соком. І вже восени калина ніби вдягла багряні прикраси, в середині яких ховається маленьке сердце.
Головний герой повісті — Павлусь. Хлопець жив у селі Спасівка з дідусем, матір’ю та сестрою Ганнусею, але одного дня життя його перевернулося. Павлусь утратив рідних, а сестру татари забрали в полон. Щоб урятувати її, герой вирушає в далекі й небезпечні мандри. Павлусь намагається довести собі, що він — гідний нащадок козаків-запорожців, вірних захисників України. Саме тому хлопець залишає козаків, старшого брата й батька та їде за сестрою. Чимало перешкод виникло на шляху до Криму, але хлопець не здавався: він же славного козацького роду! Його продавали, змушували тяжко працювати, карали, але він гідно переніс випробування долі, не втратив почуття гідності, допомагав іншим у скруті. Звісно, що таким сміливцям посміхається доля. Павлусь досяг своєї мети: Девлет-ґірей відпускає сміливого хлопчину з сестрою з неволі та навіть дає охоронну грамоту, щоб дорогою не чіпали татари. Павлусь знайшов свою сестру завдяки геройству, відвазі, кмітливості. Навіть Девлет-ґірей визнав: «Добре в тебе серце, хлопче!»