Вже пізньої осіні не чутно жайворонка, а дітлахи бавляться з листям.
В листопаді листя опадає з дерев і на вулиці землю вкриває різнобарвний килим.
На осінь, коли стає холодно, більшість птахів відлітають
Что-то типу того)
<span>Перше ССЦ. Крізь густу шапку дуба пробився перший промінь сонячного світла. Освітивши кожну гілочку, кожен листок, сонце повертається знову і знову, щоб всіх зігріти ласкавою турботою. Проміння його настільки тепле, що усі маленькі тваринки виходять зі своїх таємних сховищ, щоб тільки відчути на собі лагідні рухи сонячних зайчиків... Сонце йде повагом угору, а за ним змінюється і колір лісу.
</span>Друге ССЦ. Заметушилися сороки. Десь тріснула гілка, а птахи, відчуваючи небезпеку якогось страшного звіря, спалахнули крилами, і полетіли в більш тихе місце. Птахи наповняли ліс швидше і швидше. Тут вони знайдуть притулок у теплі весняні дні. Пернаті друзі змагаються за найкраще місце для свого будинку - гнізда. <span>І вже ліс сповнився пташиним гамом.
</span><span>Третє ССЦ. Показало носа зі своєї схованки ведмежа. Всю зиму воно пролежало у своїй темній барлозі, забувшись глибоким сном. Але сьогодні його пробудили дивні виголоси тварин: всі висловлювали подяку яскравій весні, що нарешті прийшла. Ведмежа було здивоване, адже він такої краси ще не бачив, - це була його перша весна. Усе розквітало і пахло. Повітря давало жагу на нові виклики природі. Клишоногий задоволений: ранок сьогодні - як ніколи.
</span>
<em>Ну, якось так :) Сподіваюсь, таке підійде.</em>
Вічність [в'ічн'іс'т'] 8 букв, 7 звуків, 2 склади
Схема: = 0 - = 0 = =
[в] приголосний,
сонорний, м'який
[і] голосний, нелаб.,
наголош.
<span>[ч] приголосний,
глухий, шиплячий, твердий
</span><span>[н'] приголосний,
сонорний, м’який,
</span>[і] голосний, нелаб., ненаголош.
<span>[с'] приголосний,
глухий, м'який,
</span><span>[т'] приголосний, глухий,
м'який
</span><span>
</span>
В'ється [вйец':а]
Схема: - = 0 =: 0
<span>[в] приголосний,
сонорний, твердий
</span>[й] приголосний, сонорний, м’який,
[е] голосний, нелаб., наголош.,
[ц:'] - приголосний, глухий,
подовж., м'який.
[а] - голосний, нелаб., ненаголош.
На перерві у школі питають мене "кого вважаю я своїм другом?", а я мовчу...
Ось і уроки закінчились. Прийшов(ла) я додому і питаю у мами:
-Мам, мене сьогодні запитали "кого я вважаю своїм другом?" а мовчав(ла)... Ось наприклад Оля мене завжди пригощає, Тарас дає списувати на контрольній, Таня дає домашню переписати...
-А в тебе є такий друг, що допомагає тобі-підготуватися до контрольної, зробити домашню роботу, але не списати, пригощає, довіряє тобі...?
-Так, це Катя. Але вона допомагає а не дає списувати...
-А ти розумієш те, що якщо списувати будешь погано вчитися і не прейдеш у наступний клас?А ще, вони ж беруть у тебе щось взамін?
-Так.
-Їм це дуже вигідно а тобі ость ні.
-Мама, я їх вважаю своїми друзями!А ось Катя...
-Добре, я лише тобі підказала хто твій друг.
Сьогодні був один із таких днів, які запам"ятовують на все життя.
Друзі домовилися зустрітися на галявині, де стояла хатина лісника.
Про умови проживання розпитує кожен, хто зібрався у відпустку до Єгипту.
Майже всі, хто побував у Львові, мріють повернутися туди іще хоч раз.
Дає всьому життя вода, коли поїть землю.