Кожен хлопець мріє мати вірного друга. Щоб він був надійний, сміливий, нічого не боявся. Саме таким, на мою думку, гарним хлопцем є Том Сойєр, головний герой повісті Марка Твена «Пригоди Тома Сойєра».
Він зовсім не схожий на інших хлопців містечка, йому не подобається жити «за правилами», які створюють дорослі. Том не любить гарних чепурних хлопчиків, йому здається, що вони схожі на дівчат. Дуже весело разом із ним утектизуроків, щоб покупатися у Міссісіпі (хоча й розумієш, що цього не можна робити). А потім допомагати йому фарбувати паркан. Уявляєте, він так зацікавив приятелів, що ті вважали за честь пофарбувати паркан і без жалю віддавали алебастрові кульки, осколок синьої пляшки, нашийник для собаки, скляні пробки, мідні дверні ручки, руків'я ножа та ще багато справжніх скарбів, без яких не може жити жоден хлопець.
Цікаво було з Томом та Геком проводити час на острові Джексона, де можна скільки завгодно гратися, купатися, ловити рибу, уплітати смачну яєчню з черепахових яєць. Разом із Томом не страшна навіть найжахливіша гроза. Звичайно, втеча на острів — вчинок досить авантюрний. Хоча саме він змусив мене замислитися над тим, що не можна робити такого, це надзвичайно жорстоко щодо тих, хто тебе любить і піклується, — батьків, бабусі, тітки. Думаю, що ми з Томом це зрозуміли.
А ще Том — неймовірний фантазер, розумний, кмітливий і хоробрий. Саме ці риси допомогли йому разом із Беккі вибратися з печери. Приваблює сміливістьгероя. Адже Том і Гек не побоялися відвідати у в'язниці Меффа Поттера, а на суді розповісти правду, розкривши справжнього вбивцю. Окрім того, Том не боїться дружити із злидарем і сиротою Геком, хоча його й не долюблювали дорослі.
Том ще дуже порядний і здатний на справжні чоловічі вчинки. Згадаймо епізод, коли він врятував від покарання Беккі, взявши на себе її провину. Так мають чинити дорослі хлопці.
Отже, Тома Сойєра можна назвати справжнім другом, і мені приємно це усвідомлювати. Він може бути не тільки пустуном, а й по-дорослому серйозним, незважаючи на свій вік. Якби-то він існував насправді!
ну как то так
А. И. Куприн назвал так свой рассказ потому, что доктор Пирогов действительно был чудесным доктором, который не только лечил, но и материально помогал неимущим. Случайно встретив в городском саду Емельяна Мерцалова, находившегося из-за нищеты и болезни дочери на грани самоубийства, доктор тут же поспешил в его убогое жилище, чтобы помочь. Он осмотрел заболевшую Машутку, выписал рецепт на лекарство и не только не взял вознаграждения за визит, но сам оставил денег на дрова, еду и лекарство. Благодаря чудесному доктору, Машутка выздоровела. И вообще, после его посещения жизнь семьи Мерцаловых чудесным образом изменилась: Емельян Мерцалов нашёл работу, мальчики Гриша и Володя поступили в гимназию за казённый счёт. Впоследствии Гриша стал банкиром и помогал неимущим так же, как доктор, который стал для него примером добра, милосердия и бескорыстия.
<span>Почему доктор не назвал своего имени? Да потому, что был скромным и считал, что добро не нуждается в представлении. Если бы аптекарь не написал на аптечной бирке, что лекарство изготовлено по рецепту доктора Пирогова, Мерцаловы и не узнали бы фамилии чудесного старика.</span>
А по русски ? ....... ......
Во первых пиши без ошибок, во вторых вот тебе сочинение
Я случайно подумал, что же будет если посмотреть под микроскопом на капусту.
Я взял капустный лист и посмотрел на лист.
Я был удивлён тем что я увидел, оказалось что обычный капустный лист покрыт миллионами микроскопическеми пупырышками. Теперь я узнал почему капуста покрыта каплями после дождя и они не стекают. Вот я увидел необычное в обычном.
Все на тебе сочинение и удачи в школе!