Кожна людина починається зі знання свого родоводу. А її коріння закладене в батьківській домівці, в материнській пісні.
Батьківська хата — це те, що завжди згадується, сниться, що ніколи не забувається і гріє теплом спогадів.
<span>Усіх членів сім'ї завжди об'єднував живильний родинний вогник. Від матері до доньки передавалися старанно вишиті рушники, сорочки; від батька до сина — земля, любов до неї, вміння відчувати її біль, чути її голос. </span>
<span>І до сьогодні зберігаються ці родинні Традиції. Сім'я, що не вберегла вогника, накликає на себе біду. Вогонь здавна оберігав оселю, біля нього росли діти, він вважався священним. </span>
<span>Раніше біля вогню довгими зимовими вечорами збиралися за вишиванням чи куделею. Тут, біля родинного вогнища, навчали поважати свій рід, розповідали про його старійшин, про те, як вони жили, що робили, як співали пісні. Тут навчали поважати людей, бути добрими, чуйними до своїх близьких, навчали дітей допомагати один одному, любити одне одного. Зібравшись усією родиною, вирішували, як мають відзначати свята, як мають жити, щоб не було соромно перед людьми. Хата дає селянинові надійний захист, оберігає від негараздів, дарує світ. </span>
<span>Такі спільні зібрання біля родинного вогнища залишались у пам'яті людини на все життя як найсвітліша згадка про своє дитинство, про свою сім'ю, про родинні традиції. Про це так гарно написав Андрій Малишко: </span>
<span>Та де б не ходив я в далекій дорозі, </span>
<span> Настала сонячна весна. Птахи, що вже повернулись з вирію перелітають з гілки на гілку з веселим крекітом. На річці ще плавають останні острівці криги. Все це огорта таємничий спів тоненьких джерелець талої води. Маленькі дітки кожного дня радіють їм і пускали по воді паперові човники. На алеях і парках вже видніються маленькі зелені стеблинки травички. Весна завжди дарує мені натхнення</span><span>Ⓐ</span>
<span>Це схематичне позначення звуків. Кожен звук має своє умовне позначення:
голосний звук позначається крапочкою ".", приголосний твердий звук позначають рисочкою "-", приголосний м`який звук позначають двома рисочками "=". Двокрапка ":" позначає подовження звука, наприклад подвійне "нн" або "дд", як приміром у слові прилаДДя чи слові малюваННя.</span>