Син здав екзамен на відміно і не дивно, бо всі його відповіді були вірні.
У наш нелегкий час, коли шкала цінностей повністю перевернута, коли матеріальні блага важать більше від духовних надбань, починає здаватися, що вже щезли благородство та честь, доброта та милосердя. Але це не так! Є цінності, які не зникнуть ніколи, на них не вплинуть історичні кризи. Ці цінності народжені, щоб жити вічно.
Є така тонка і ніжна, сильна і мужня, недоторкана і незламна річ — гідність людської особистості. У житті людина зустрічається з чесністю та підлістю, щастям та горем; у житті бувають миті не тільки радості, а й страждання, душу перевертають всепоглинаюча любов і почуття ненависті; бувають такі ситуації, коли потрібно відмовлятися від чогось і йти на жертву задля блага рідної, близької людини, потрібно піднестися силою своїх думок, переконань над почуттями та емоційними поривами.
Усе це вимагає гідності. Треба з гідністю жити, працювати, з гідністю користуватися матеріальними і духовними благами, на які ти маєш право, з гідністю переживати радість і горе, з гідністю хворіти і прожити свою останню годину, бо коли настане час відповідати за всі свої думки, слова та вчинки перед самим строгим суддею, якого не можна підкупити або вмовити, — перед своєю Совістю, не в кожного вистачить мужності зазирнути в її очі — на це здатна тільки людина, як зберегла свою гідність.
Вечері я гуляла з друзями в парку і побачила на лаві забуту книгу. Мені
стало цікаво і я розгорнула її. Книжка була у стилі фентезі і це мені
сподобалось, якийсь у цьому був таємний зміст. Я забрали книжку додому і
з захопленням прочитала за декілька днів, книжка виявилась дуже
цікавою. Потім, я щовечора приходила до парку і сідала на ту саму лаву, в
очікуванні зустріти господаря книжки. Одного вечора мені пощастило, я
дізналась де живе дівчинка, яка згубила книжку. Це був невеликий
будинок, поблизу парку. Я поклала книжку у поштову скриньку і пішла.
Через декілька днів доля звела мене з цією дівчинкою ще раз. Ми
зустрілися біля магазину і познайомились. Її звали світлана. Хоч досі
ніхто не знає про мою добру справу, та ми з Світланою багато розмовляли
і знайшли чимало спільного в нашому світогляді і інтересах. Тепер ми
справжні друзі. Ось така в мене була історія і я завдячую їй маленькій
книжці, що я вирішила повернути.
Чим більше мов знає людина<span> – тим вона багатша</span>. Чим більше людина знає, тим вільніша вона в свої планах. Якщо ти освічений – тобі відкриваються безліч дверей, ти помічаєш те, на що інші не звертають увагу. Знання — світло, незнання — темрява. Стара приказка говорить: «Скільки мов ти знаєш, стільки раз ти людина». Отже вивчайте мови і будете розумово багатими, і вам буде легше спілкуватися з іншими людьми!<span> </span>