Березова каша
Ще за часів Київської Русі дітей навчав грамоти дяк. Важливою подією в житті учнів і їхніх батьків було закінчення визначеного періоду навчання, яке урочисто святкували: варили великий горщик смачної каші й відносили учням. Після уроків починався веселий бенкет. Цей звичай протягом історії зазнав чималих змін, породивши в сучасній мові слово «однокашник», що означає «товариш по навчанню».Однак не всі діти навчалися успішно. Щотижня у визначений день дяк бив березовими різками ледарів, бешкетників і неслухняних — всипав їм «березової каші».<span>Нині жартівливий фразеологізм «березова каша» означає покарання за провину.</span>
Для кожної людини найріднішою є та земля, на якій народився і живеш, та країна з якою повьязуєш своє життя,- це Батьківщина.Її не вибирають, як не вибирають батьків."Можеш вибирати друзів і дружину,-писав Василь Симоненко,- вибрати не можна тільки Батьківщину".Слова "Батьківщина" і "батьки" є спільнокореневими, і для людини це - коріння. яке дало життя."Люблять Батьківщину не за те, що вона велика, а за те, що своя",- писав Сенека.Батьківщина -це рідний дім, де на тебе чекають завжди з любовью і надією.Рідна земля дає нам сили для життя.Достятньо подивитися на голубе небо і думкою, як у тій чудовій пісні. полинути аж до сонця і зірок. поглянути на Землю-і нам відкриється нова планета-край, що нагадує собою серце,-Україна, співуча рідна моя земля.<span>І моє серце саме з нею!</span>
Чудово блищало небо, засіяне зорями.
Я чую пісню,в щасті співану.
Веселка, овіяна вітром, в моїх зацвітає очах.
Котить сонний Дніпро віками зажурені води.
Стоїть налитий синню день.
Вгорі цвіте блакить, усіяна хмарками.
Ще спить земля, укутана снігами.
Сниться вночі мені зорями вишите небо.
Сумно на небі,повитому в хмари.
Сплять,сивиною закутані гори.
Бриніла тиша,плетена зірками.
Ти вибач якщо фото розмите!!!
[г р ` у к а т и ] наголос на ю.