Он дышит, как растения растет, питается, и пьет воду!
Тюрки кочевали по Великой Степи (Дешти-Кыпчак) на просторах Евразии. Здесь они вели свою хозяйственную деятельность, на этих землях создавали свои государства. Волго-Уральский регион, находящийся на периферии Великой Степи, издавна был населен угрофинскими и тюркскими племенами. Во втором веке нашей эры сюда из Центральной Азии прикочевали также и иные тюркские племена, известные в истории под названием гуннов. В IV веке гунны заняли Причерноморье, затем, вторглись в Центральную Европу. Но, со временем, гуннский союз племен распался и большинство гуннов возвратилось в Причерноморье, влившись в состав других местных тюрков.
Около двухсот лет просуществовал Тюркский каганат, созданный тюрками Центральной Азии. В числе народов этого каганата письменные источники указывают на татар. Отмечается, что это весьма многочисленный тюркский народ. Племенное объединение татар, расположившееся на территории современной Монголии, включало в себя 70 тыс. семей. Арабский историк указывал, что благодаря их исключительному величию и авторитету, другие племена также объединились под этим именем. Другие историки сообщали также о татарах, обитающих на берегах реки Иртыш. В нередких военных столкновениях противниками татар обычно оказывались китайцы и монголы. Несомненно, что татары были тюрками, и в указанном смысле являются близкими родственниками (а также в определенной степени могут быть отнесены к предкам) современных тюркских народов.
После распада Тюркского каганата вошел в силу Хазарский каганат. Владение каганата простирались на Нижнее Поволжье, Северный Кавказ, Приазовье и Крым. Хазары представляли собой объединение тюркских племен и народов и «были одним из замечательных народов той эпохи» (Л. Н. Гумилев). В этом государстве процветала исключительная веротерпимость. К примеру, в столице государства г. Итиль, расположенном недалеко от устья Волги, действовали мусульманские мечети, молельные дома христиан и иудаистов. Работали семь равнонравных судей: по два мусульманина, иудея, христианина и один язычник. Каждый из них разрешал тяжбы людей одинаковой с ним религии. Хазары занимались кочевым скотоводством, земледелием н садоводством, а в городах - ремеслами. Столица каганата являлась не только центром ремесленничества, но и международной торговли.
Значення хвойних у природі та житті людини 1. Хвойні є основними з найголовніших лісоутворювальних порід Євразії та Північної Америки. 2. Вирощують як декоративні рослини та використовуються в озелененні. 3. Соснові бруньки, ялицева олія, хвоя застосовуються для виготовлення лікарських препаратів. 4. Породи дерев використовуються як паливо, будівельні матеріали (вагонобудування, кораблебудування, авіація, виготовлення музичних інструментів тощо). 5. З серцевини саговника пониклого виготовляють крупу саго. 6. У хімічній промисловості з голонасінних одержують смоли й ефірні олії. 7. Хвоя багата на вітаміни, особливо на вітамін С, її відвар вживають для лікування та профілактики скорбуту (цинги) — небезпечної хвороби, спричиненої нестачею цього вітаміну. 8. Спалюючи деревину ялини, отримують активоване вугілля, яке використовують для лікування різноманітних отруєнь та очищення кишечнику. 9. Живицю хвойних широко застосовують у медицині для лікування ран, опіків тощо. Особливу цінність має живиця ялиці, з якої добувають камфору. Вона поліпшує діяльність серцевого м’яза, тому її вживають для лікування хвороб серця. Камфора входить до складу різних знеболювальних препаратів. З живиці також добувають багато цінних для хімічної промисловості речовин (розчинник скипидар та ін.). Отримані з живиці ефірні олії (рідини, що сильно і переважно приємно пахнуть та легко випаровуються) застосовують у парфумерній, кондитерській та медичній промисловості. 10. Хвойні рослини виділяють у повітря велику кількість фітонцидів. Як ви пригадуєте, це леткі речовини, що згубно діють на мікроорганізми. 11. Насадження сосни звичайної використовують для закріплення ґрунтів. Велике значення мають голонасінні як декоративні культури, що прикрашають громадські місця. Є серед них і кімнатні рослини. 12. З гінкго дволопатевого виготовляють цінні ліки для покращення діяльності головного мозку, пам’яті. 13. Крупне насіння сибірського кедра, так звані «кедрові горішки», вживають в їжу. 14. У природі голонасінні утворюють значну масу органічної речовини, збагачують повітря киснем. Тепер вам відомо яка роль голонасінних у природі. 1<span>Джерело: http://dovidka.biz.ua/znachennya-hvoynih-u-prirodi-ta-zhitti-lyudini/ Довідник цікавих фактів та корисних знань © dovidka.biz.ua</span>
Семья- важный момент в воспитании каждого человека.
В семье формируется хорошего и плохого.
Моя мама меня научила быть всегда выше обстоятельств. Мой папа научил всегда говорить правду, какой бы жестокой она не была. Я очень благодарна своим родителям. Они мне дали почву для дальнейшей жизни!