<span>
Это стихотворение - небылица</span>
<span /><span>Морис Карем Перевод В. Берестова
Про паука и трех слонят
Зашвырнула буря в сад
Трех невиданных слонят.
Каждый чуть побольше мошки!
Копошатся на дорожке,
Подымают хоботки
Собирают лепестки.
Но их увидал мой знакомый паук
И прошептал:
- Осторожнее, друг!
Не прыгайте и не чихайте,
Слонов моих не распугайте!
Сейчас я сплету паутину
И сеть на добычу накину.
В моей паутине, в кормушке-ловушке,
Качались одни только мошки и мушки.
Пора бы попробовать мясо слоновье.
Я слышал, оно укрепляет здоровье!
Пока пауки паутину плетут,
Слоны потихоньку растут и растут.
Кто это движется с ревом и топотом?
Кто это машет огромнейшим хоботом?
Шагают слоны по тропинке.
Висят на слонах паутинки.
</span>
Я люблю читать книгу. Книга моя жизнь у нас есть дома своя библиотека когда я вырасту я стану писательницей.
Напевно, немає жодної родини, де б не виникали конфлікти між батьками та їх дітьми. Безумовно, все індивідуально, нюанси бувають різні, але все ж таки можна назвати основні причини нерозуміння і сварок. Опіка. Опіка, піклування – хіба це погано? Це іноді навіть необхідно, але до пори до часу. Звичайно, кожна мама хоче вберегти своє чадо від помилок, неправильних вчинків, але іноді це бажання перетворюється на заборону самостійно робити що-небудь. Надмірна опіка – типова проблема дітей з благополучних сімей, особливо, якщо дитина в сім’ї одна. Батьки, бажаючи тільки добра, обмежують самостійність дитини, у той час, як вона вже відчуває себе особистістю, хоче хоч якось проявити себе. У такій ситуації потрібно зрозуміти, що рожеві окуляри, які батьки свідомо надягають на дитину, рано чи пізно доведеться знімати. При чому, чим пізніше – тим болючіше. В особливо важких випадках люди, яких батьки опікали понад міру, страшаться життя, їх лякають труднощі. Тому, як би не хотілося вберегти малюка від «шишок» – дозвольте йому діяти, нехай і під вашим контролем, але діяти. Недовіра. <span>Недовіра може мати і найбезневинніші причини: люди ростили свого малюка, все за нього робили, у всьому допомагали, і їм дуже складно буде повірити, що він зможе щось робити самостійно. При цьому, здібності і розвиток дитини ролі не грає – йому все доведеться доводити (іноді – не найкращим чином). Така недовіра є наслідок надмірної опіки, і може стати причиною інфантильності. У більш старшому віці батьки переконаються в тому, що їхнє чадо зовсім не пристосоване до життя, і не вміє (більш того – не хоче) нічого робити. Другий варіант недовіри більш небезпечний – він виникає в результаті слабкого зв’язку між батьками і дитиною. Батьки мало цікавляться життям дитини, а вона, у свою чергу, не прагне розкривати свої таємниці. Не знаючи, чого очікувати від свого нащадка, мами і тата готуються до всього, часто прокручуючи найгірші варіанти. Якщо висловлена підозра (або навіть звинувачення) було безпідставним, то це похитне віру дитини у батьківську справедливість, що призведе до брехні, скритності – тоді вже налагоджувати відносини буде складно</span>
Si2Cl -> H2O -> NaOH -> Fe2OH3 -> FeO -> Fe3O -> Fe