В скорлупе куриных яиц, которая кажется нам очень простой и довольно обычной, находится до 15 тысяч пор, напоминающих ямки для гольфа. Даже яйца некоторых более мелких птиц обладают губчатой скорлупой, которую можно рассмотреть только под микроскопом. Эти выступы и впадинки позволяют сохранять яйцу особую эластичность и снижают силу удара. Яйца крупных птиц обычно твердые и неэластичные, а яйца мелких птиц мягкие и упругие.
<span>Яйцо - настоящее чудо упаковки. Яйцо снабжает развивающегося птенца всеми необходимыми питательными веществами и влагой. Желток яйца включает в себя белки, жиры, </span>витамины<span> и минералы, в то время как белок выполняет функцию накопителя влаги. </span>
<span>Развивающемуся птенцу помимо еды и питья необходимо получать кислород и избавляться от углекислого газа. Птенцу также необходимо, чтобы был источник тепла, кальций для развития костей, необходимо оберегаться от попадания воды, бактерий и механических ударов. Все это обеспечивает яичная скорлупа. Птенец дышит благодаря специальному внутреннему слою, пронизанному сосудами. Газообмен происходит не так, как у взрослых особей, а с помощью маленьких пор, которые находятся в скорлупе. </span>
<span>Хотя яичная скорлупа прочная, она довольно тонкая. Это легко позволяет теплу передаваться от самца или самки внутрь яйца. </span>
<span>Яйцо достаточно прочное, чтобы защитить птенца во время 20-дневного периода высиживания, но и достаточно хрупкое, чтобы позволить ему выбраться наружу </span>
<span>У птенца есть особый зубец, которым он пользуется, чтобы разбить скорлупу. Интересно, что этот зубец появляется незадолго до того момента, когда малыш должен вылупиться из яйца, и исчезает вскоре после этого.</span>
Тис ягідний – вічнозелена деревидна або кущевидна рослина,
Кора червонувато – бура, на молодих пагонах гладка, на грубших гілках і
стовбурах лущиться від старості (вішаровується тонкими пастинками).
Деревина дуже тверда і важка, складається з тоненьких судин з х – ними
спіральними потовщеннями. Серцевинні промені складаються тільки з самої
м‘якоті, смоляні ходи відсутні.
Листкорозміщення чергове, на бокових горизонтальних гілках переходить
майже в супротивне, при цьому листя, завдяки черешкам розміщується
переважно в 2 ряди.
Насінний зачаток у тиса появляється піньої осені і зимує в стадії
утворення мегаспор, але на кожен з них утворюються архегонії. У тиса в
одному незценусі буває від 2-4 жіночих гаметодоїтів, що утворюються із
мегаспор, але на кожен з них утв. архегонії. У тиса вони оточені слоєм
прилягаючих клітин гаметодоїта. В оболонці яйцеклітини Taxus boccata,
яка прилягала до клітин оточуючого слою були відкриті плазмодесми, які
пронизували шари багаточисельних пор.
Насіння – бурий горішок, блискучий, твердий, довжиною 6-8 мм, з
загостреним кінцем, розміщений в глибині яскраво-червоної
м‘ясистоїоболонки (принасінника), схоже на ягоду, їстівне.
Висіяне насіння лежить в землі 1 рік, або і більше, поки не дозріє.
Тис ягідний – рослина вимоглива до вологості, грунту та повітря. Воно
найбільш тіньове із усіх хвойних порід дерево. Насіння дає щорічно до
глибокої старості, починаючи з 25 – 30 річного віку. Коренева ситема
добре розвинута, пластична, володіє ендотрофною мікоризою, завдяки чому
може пристосовуватись до різних умов. Молоді пагони, кора і листя
Ареал поширення тиса ягідного досить широкий. Він зустрічається в
Польщі, Чехії, Словаччині, Шотландії, Іспанії, Португалії, Греції,
Північній Африці. Східна границя ареалу тису проходить по території
європейської частини СРСР. Він рідко зустрічається вздовж узбережжя
Балтійського моря під покривом широколисто-хвойних лісів і більш часто
на схилах гір Прикарпаття, Карпат, Кавказу і Криму.
Північніше його ареал зміщується в Турцію, де охоплює побережжя Чорного
моря, західну і південну – центральну частину території Турції, і
заходить в Північний Іран біля Каспійського моря.
В Карпатській гірській системі найбільший осередок тиса (біля 160 тис.
штук на площі 20 га), зберігається в буково-ялицевому пролісі в долині
протоку Торміанець у Великих Татрах в Словаччині.
В Румунських Карпатах тис зустрічається дуже часто в межах висот 490
-1486 м над рівнем моря. В порівнянні із Словацькими Карпатами в
Українських росте значно менше тиса.
В даний час поодинокі дерева тису ростуть в Болехівському, Вигодському,
Надвірнянському, Солотвинському держлісгоспах, Івано-Франківській
області, а також декількох місцях Чернівецької та Закарпатської
областей. Досить цікава ділянка тиса збереглася в урочищах Велика і Мала
уголька на Закарпатті (1500 штук на площі 10 га) і займає друге місце в
Україні після заказника “Княждвірський” (15,1 тис. штук на площі 70 га).