<span>ідокремлені обставини виділяються у вимові інтонацією, а на письмі — комами. Вони, як правило, пояснюють дієслово-присудок і можуть стояти в різних позиціях по відношенню до нього. За будовою відокремлені обставини бувають поширені та непоширені.</span>
<span>Відокремлюються: 1) поширені обставини, виражені дієприслівниковим зворотом у будь-якій позиції по відношенню до означуваного дієслова-присудка (<span>При в’їзді в село вершників уже чекали, </span>юрмлячись край доріжки, босоногі діти); 2) обставини, виражені іменниками зі словами незважаючи на,<span> починаючи з, кінчаючи </span>(<span>Сікач, </span>незважаючи на свою чималу вагу й короткі ноги, дуже прудко бігає (Остап Вишня)); 3) непоширені обставини, виражені одиничними дієприслівниками (Мружачись, Софія взяла зі стола маленький срібний дзвоник).</span>
<span>За бажанням автора можуть відокремлюватись обставини, що починаються словамивсупереч, наперекір, на зло, попри, залежно від, відповідно до, подібно до, у зв’язку з, завдяки, внаслідок, на випадок, за браком, за відсутністю, на відміну від, особливо(Наперекір огню і смерті<span>, полки незборені і вперті боям виходили навстріч </span>(М. Упеник)).</span>
<span>Не відокремлюються інтонацією й на письмі одиничні дієприслівники, що виступають у ролі обставин способу дії, які позначають фізичний чи психічний стан або положення в просторі. Такі дієприслівники стоять після дієслова-присудка, до якого відносяться, і набувають значення прислівника (<span>Вона сиділа </span>замислившись (Ю. Яновський)).</span>
<span> </span>