Появление орудий труда позволило активно вводить в рацион животную пищу .
Использование огня для приготовления пищи не требовало развития мощных лицевых мышц для её пережёвывания .
В печени
.
.
.
......................
Плазматическая мембрана - отграничивает клетку от окружающей среды, обеспечивает избирательный транспорт в и из клетки, контакты и взаимодействия между клетками.
цитоплазма - внутренняя среда клетки, обеспечивает постоянство химического состава, за счет нее происходит взаимодействие органоидов клетки друг с другом.
ядро. органоид в которм храниться генетическая информация клетки ДНК, обеспечивает деление клетки, управляет процессами происходящими в клетке.
лизосомы- содержат ферменты расщепляющие старые и поврежденные органоиды или чужеродные частицы попавшие в клетку
рибосомы- обеспечивают синтез белков
аппарат гольджи - обеспечивает подготовку и выведение из клетки продуктов произведенных клеткой. так же в нем некоторые белки дозревают до своей конечной структуры.
митохондрии - "энергетический центр" клетки, в них идут окислительные процессы в результате котрых расщепляются органические вещества, и выделяется энерния, необходимая для клетки.
клеточная стенка- жесткая оболочка клетки снаружи от мембраны, выполняет защитную и транспортную функции
вакуоль - сожержит в себе запас воды и минеральных веществ клетки, а так же сахара
пластиды. зеленые(хлоропласты) за счет пигмента хлорофилла обеспечивают фотосинтез тоесть производство органических веществ из неорганических
красные, желтые(хромопласты) придают окраску клетке, а соответственно и органам растения в которых эти клетки находятся.
белые(лейкопласты) в них запасаются углеводы полисахариды - крахмал
<span>Адаптаціями називаються
пристосування організмів упродовж багатьох поколінь до певних умов середовища,
що змінюються; вони забезпечують виживання і розмноження організмів у цих
умовах.
Під адаптаціями розуміють також
процес вироблення пристосованості до конкретних умов середовища. Адаптації
завжди мають відносний характер: пристосування до одних умов середовища
перестає діяти за інших умов. Адаптація виникає й розвивається під дією
основних факторів органічної еволюції-мінливості, спадковості й добору, природного
або штучного. Форми прояву адаптацій надзвичайно різноманітні. За рівнем
організації адаптації поділяють на організмові (генотипні, онтогенетичні),
популяційно-видові й біоценотичні.
Організмові адаптації охоплюють всю
різноманітність морфологічних, фізіологічних, біохімічних, етологічних ознак
особин: захисне забарвлення, мімікрія (маскування, наслідування), коадаптації
(взаємні пристосування органів для виконання нормальної роботи).span>
До популяційно-видових адаптацій
належать різні типи конгруенцій, рівень мутабельності, внутрішньовидовий
поліморфізм, гетерозиготність, певна щільність популяцій, рівень плодючості
тощо.
<span>Конгруенціями називаються
взаємопристосування особин, які виникають в результаті внутрішньовидових
відносин (відповідність будови органів матері і дитини, апаратів розмноження
самців і самок, спільне добування їжі хижаками).</span>
До біоценотичних адаптацій належать
взаємовідносини між видами у біогеоценозах.
<span>За масштабом адаптації поділяють на
спеціалізовані і загальні. Через спеціалізовані адаптації організм вирішує
конкретні завдання у вузьколокальних умовах життя виду (будова язика в
мурахоїда у зв'язку з живленням мурашками, пристосування хамелеона (рис. 2.20)
до життя на деревах). Загальні адаптації придатні для широкого спектру умов середовища і характерні для великих таксонів (фотосинтез, аеробне
дихання, дво-, три- і чотирикамерне серце у різних класів хребетних).</span>
<span>Рис. 2.20. Хамелеон (Сhаmаеlео сhаmаеlеоп).</span>
<span>За характером змін розрізняють
адаптації з ускладненням і адаптації зі спрощенням морфофізіологічної
організації. Так, паразитизм веде до спрощення і редукції ряду органів. Перехід
до активного способу життя, навпаки,
зв’язаний з розвитком
і диференціацією ряду
важливих органів нападу<span> і захисту.</span></span></span>