И можемо вважати природу нашою супутницею , яка супроводжуватиме нас усе життя, бо вона по-своєму піклується за нас. Без неї ми б не мали що їсти та пити, чим дихати, що пізнавати.
Природа, наче друга мати, улітку гріє нас своїми теплими руками-проміннями, весною запрошує до праці на своїй землі, зимою розважає дітей зимовими розвагами та чудовими святами, восени дарує щедрий урожай. Як ми не можемо жити без природи, так вона не може процвітати без нашого дбайливого ставлення до неї. Ми – джерело її процвітання! Вона – часточка нашого міцного здоров’я. Природа, наче неосяжна різнобарвна квітка, а ми – малесенькі краплинки на її прекрасних пелюстках. Як краплинки вологи для квітки, ми повинні допомагати нашій природі : не ламати дерева, не зривати чудові квіти, не засмічувати довкілля, дбати про тварин… Тоді нам не буде соромно за погане ставлення до неї. А гармонія з природою буде приносити і нам щастя!
<span> Любов та піклування про нашу матінку-природу – це теж частина нашого щастя.</span>
Молю́сь→[мал'ус']
В слове «молю́сь»: слогов—2 (мо-люсь), букв—6, звуков—5:
м
[м] : согласный, непарный звонкий, сонорный, парный твёрдый
о
[а] : гласный
л
[л'] : согласный, непарный звонкий, сонорный, парный мягкий
ю
[у] : гласный
с
[с'] : согласный, парный глухой, парный мягкий
ь
Краще зробити щось хороше, ніж наплести купу всього і нічого не зробити. От наприклад, легше сказати що тобі шкода людину, ніж взяти і допомогти їй. Дати грошей, допомогти зремонтувати щось чи спланувати її бюджет.
Ответ:
<em>1. Прокинувся ліс - заспівали пташки. </em>
<em>2. Вітер віє, грім гуркоче, дощ іде. </em>
<em>3. Прийде вечір - сім"я збереться за столом.</em>
<em>4. Розпустився дуб - ожила поляна.
</em>
<em>5. Сонце зовсім сіло, на землю спустився вечір.</em>
<em>6. Любіть працю на землі : вона приносить насолоду. </em>
<em>7. Ударив грім - позачиняли вікна.
</em>
<em>8. Вранці туман - будуть гриби. </em>
<em>9. Рада б зірка зійти - хмари небо закрили.</em>