По-перше, не засмучуватися, з будь ким може статися подібна ситуація. По-друге, краще обмірковувати наступного разу свої вчинки. По-третє, зветратися за порадою до старших людей, рідних, знайомих, друзів. По-черверте, треба втішили людину, адже все минає, мине і ця "чорна" смуга в житті. По-п"яте, відволіктися від проблеми. По-шосте, знайти альтернативу. По-сьоме, відпочити і гарно обдумати вихід із становища.
Це Маруся Чурай, бо документальних підтверджень про її існування не залишилось,ім"я героїні залишилося лише в легендах та переказах про те, що вона кохала Гриця, що складала пісні тощо. Сама Ліна Костенко пояснює це в початковому розділі роману "Маруся Чурай" ("Якби знайшлась неопалима книга").
Цінуй кожну хвилину, проведену у колі близьких людей, особливо матері, і бережи невблаганний час, який іде вперед наче вічний мандрівник, і його не зупинити. Адже серце матері - це безодня, у глибині якої знайдеться прощення, а молитва матері з дна моря врятує!
Вже повсюди йде весна,
щастя й радість розсипа.
Все прокинутись вже встигло,
й робота вже достигла.
Україно, прокидайся,
сили й волі набирайся,
досить вже відпочивати
вже пора і працювати.
Вже повсюди йде весна,
красу природи розкрива,
вже пташки і прилетіли
і свою пісню защебетіли.