Ответ:
Я ніколи не запізнююсь до школи.
Я не ображаю менших, не сварюся з товаришами.
Я не галасую у класі та розмовляю напівголосно.
Я не бігаю по коридору, ходжу спокійно, не штовхаюсь.
Коли хочу відповісти, я не вигукую, а піднімаю руку.
Объяснение:
[ ш ч а в е л´]-щавель<span> 6 букв. 6 звуків. [ш] - пригол., глухий, шиплячий,
твердий. [ч] - пригол.. глух., шипляч., тверд. [а] - голосний,
ненаголошений. [в] - пригол., дзвінк., сонорний, губний, твердий. [е] -
голосний, наголошений. [ л´] - пригол., дзвінк., сонорн., м"який. </span>
Не скажу нічого, крім правди.
Люблю всі пори року, особливо літо.
На відміну від брата, Максим був жадібний.
нікого тут нема, крім мене й господині.
Опріч усього, цей тип нікого не шанував.
На світі все знайдеш, крім рідної матері.
Хто, окрім тебе, допоможе мені?
Квіті у селі, особливо мальв, багато.
Усі дівчата, крім Наталки, захоплюються грою в теніс.
Уся школа, за винятком Івана, вийшла прибирати подвір'я.
Вітер - е,вітрище-ищ,вітрюга-юг.
Батьківщини і народу єдині і нерозривні. І якщо я кажу про багатства свого народу, я одразу уявляю собі живе море золотої пшениці і неосяжні поля своєї Вітчизни, що розкинулися під блакитним небом. Недарма ж саме ці два кольори – блакитний та жовтий, стали кольорами українського державного прапора.
Наша рідна земля багата родючими землями, настільки гарними, що у роки Великої Вітчизняної війни німецькі загарбники вагонами вивозили її на Захід. Багата українська земля і своїми надрами, які приховують в собі багато корисних копалин, зокрема вугілля і руду, газ і нафту, золото і бурштин. Але найбільше багатство нашої країни – це український народ.
Будь-які матеріальні цінності не можуть замінити духовного багатства наших співвітчизників, його ліричну пісню і милозвучну мову, його численні традиції і славетну історію. Та й сам український характер – доброзичливий, відкритий, щирий – головне багатство України. І це багатство дійшло до наших часів, його ми повинні зберегти і у цілості передати майбутнім поколінням.
У кожного з нас своє поетичне бачення рідного слова, але кожен з нас так само повертається до материнської мови з височінь загальнолюдських естетичних і моральних цінностей.