1) Желание Россией включить Украину и казаков в свой состав для войны с Речью Посполитой. Царь Алексей Михайлович стремился вернуть смоленские это, черниговские и Новгород-Северский земли, утраченные в начале 17 века.
2) Россия, Речь Посполитая, казаки, ВКЛ, Швеция
3) Компания 1654-1664
Русское - шведская война.
4) Последствии войн стали резкое сокращение населения и затяжной экономический кризис.
Орда не грабила, а уничтожала
В плен брали только девушек, притом лишь красивых
Каждый их набег оставлял после себя угли и пепел
Потому большинство князей решили платить дань, чтобы защитить свои земли
Коза́ки (давньорус. <span><em>козакъ</em></span>[1], пол. <em><span>kozak</span></em>, рос. <em><span>казак</span></em>) — вільні озброєні люди, представники військового стану,воїни-найманці[2]. Члени самоврядних чоловічих військових громад, що з 15 століття існували на теренах українського«Дикого поля», в районі середніх течій Дніпра та Дону, на межі християнського і мусульманського світів. Основним заняттям козаків була війна: розбій і патрулювання торгових шляхів, піратство в Криму та Чорному морі, захист українських земель від татарських «полювань на рабів», участь у військових кампаніях сусідніх володарів та захист кордонів сусідніх держав.
У 17 столітті козаки були організовані у дві воєнні державні формації — Військо Запорозьке та Донське військо, які на початку 18 століття були інкорпоровані до складу російської монархії. Остання поступово ліквідувала козацькі автономії шляхом залучення козацької верхівки до дворянського стану, нищенням козацьких самостійницьких осередків,зросійщенням козацтва. На середину 19 століття в Росії існувало 11 козацьких військ, що були розташовані у прикордонних зонах Кавказу та Сибіру. Під час громадянської війни в Росії, що спалахнула після більшовицького перевороту 1917 року, в акваторії Чорного моря виникло три козацькі державні утворення: Українська держава, Кубанська народна республіка таДонська республіка. Після створення СРСР комуністична влада фізично винищила козацький стан у ході репресій іголодомору. Залишки козаків воювали проти радянської влади на боці Німеччини під час Другої світової війни[3].
З 1991 року, після розвалу СРСР, ряд громадських організацій України, Білорусі, Росії та Казахстану намагаються відроджувати козацькі традиції. В державній символіці України активно використовуються козацькі атрибути та діячі козацької історії.
Политическое значение принятия христианства: укрепило государство и власть князя
Духовное значение: способствовало приобщению Руси к Византийской культуре
Международное значение:повысило международный авторитет Руси
<span>Нравственное значение: приобщение Руси к общеевропейским духовным и культурным ценностям</span>
Товары по Великому Шелковому Пути шли в основном с востока на запад. И, как это следует из названия, главным товаром в этом списке был шелк. Благодаря своей легкости, компактности, громадному спросу и дороговизне он являлся идеальным предметом торговли для перевозки на дальние расстояния.
Еще в средние века венецианский купец Марко Поло назвал эти караванные пути шелковыми. А в научный оборот термин «Великий шелковый путь» в 1877 году ввел немецкий исследователь Фердинанд Рихтгофен в своем фундаментальном труде «Китай».
На начальном этапе развития Шелкового Пути китайцы получили из Центральной Азии высоко ценимых коней, а также семена люцерны и культуру винограда. Античный мир с древних времен культивировал виноградную лозу и производил вина. Для китайцев, прежде всего отделенных от других цивилизаций, виноград был новинкой. Более того, китайские посланники были крайне удивлены, что вино можно делать не из риса, а вот из таких неизвестных им ягод. Позже китайцы освоили за счет караванной торговли еще несколько сельскохозяйственных культур – фасоль, лук, огурцы, морковь, гранат, грецкий орех, инжир и др.