Ще з пелюшок<span> пам’ятаю свою бабуню Ганну. Вона завжди вставала з ліжка </span>після третіх півнів<span> та одразу ставала до праці – готувала, шила, прибирала, у городі наводила лад. Бабуня казала, що її молодість припала на важкі часи. Усе необхідне для життя було потрібно заробляти наполегливою працею, з самого дитинства, ніщо не підносилося </span>на срібному блюдечку<span>. Але з часом це </span>стало їй у великій пригоді<span>, адже вона звикла до праці, казала, що вона приносить радість. Моя бабуня отримала професію, </span>набила руку<span> в своїй справі, тому її завжди шанували. Навіть на пенсії вона ніколи </span>не била байдики<span>. Хоч </span>багато води сплило<span> з часів її молодості, любов до праці допомагала їй не втрачати </span>жаги до життя<span> до глибокої старості.</span>
Н. вечір
Р. вечора
Д. вечору
З. вечір
О. вечором
М. у вечері
<span>хоть меня не видит глаз, заразить я могу вас, и холерой и ангиной, насморком и скарлатиной(бактерия)</span>
Клять-ба, дзьоб, вок-за-лу, миг-тять, грозь-бо-ю, прос-бо-ю