За жанром це балада. І хоч у цій баладі є елементи фантастики (втоплена княгиня піднімається з дна озера і розповідає свою трагічну історію), але в основу покладені реальні факти боротьби польського народу за свою честь і незалежність. Сюжет поеми нескладний. Один із польських панів, діставши у спадок маєток з озером Світязь, вирішив розгадати таємниці, пов'язані з цим озером. Кажуть, там сила нечиста гуляє, Бенкети в озері править. Хто проти ночі про це повідає — Страшно і слухати навіть. Часом пори там почуєш нічної Поклики й грім під водою, Стогін жіночий і брязкання зброї, Вигуки дикого бою. Збудував пан довгі човни й велів закинути рибалкам в озеро невід, звідки виплила чарівна, незвичайної краси дівчина, польська княжна, й розповіла, що Тут, де сумні простягаються піски, Аїр росте та купава, Місто колись було сповнене блиску, Пишна Туганів держава. Місто це було прекрасне й квітуче. Але ось по Литві прокотилась тривога: із Росії наступає цар, військо його оточило місто. Князь Мендога, не маючи сили боронитися, написав листа до князя Тугана — батька дівчини — з проханням допомогти: Княже, рятуй! Поможи, бо загину. Сила іде нездоланна. Батько вагається, бо незахищеними залишаються діти й жінки, а поділити своє військо не може, бо це мало допоможе князеві, що знаходиться в облозі. Тоді княжна каже: Батьку, снагою і хистом Допоможи Батьківщині. Бог захистить нас. Але сили були нерівними. У цій кривавій боротьбі загинули обидва князі разом із воїнами, а їх дружин і дочок поглинуло озеро Світязь, бо не схотіли вони неволю ганебну приймати. Так врятувався народ безборонний, Так ми уникли неслави. Бачиш квітки? То дівчата і жони Змінені в білі купави. Отже, в цій баладі А. Міцкевич показав трагедію польського народу, який героїчно боровся за свою незалежність, але у нерівній боротьбі втратив її. Балада наштовхує читачів на роздуми: а чи все зробили поляки, аби відродити незалежність країни?..
Говорящие фамилии отражают у Грибоедова характеры персонажей.
Фамусов о от ! фамус" , что означает известный, пресловутый. Он - в центре всех событий , является типичным представителем светского общества в начале 19 века.
Молчалин - секретарь Фамусова. Его кредо - поддакивать всем или вообще молчать, не выражать собственного мнения.
Скалозуб - " скалит зубы ". Он хвастается своими мнимыми успехами на службе, а на самом деле получает чины и звания вместо убитых на войне товарищей, являясь тыловиком.
Основной мыслью стихотворения "Гроза идёт" является олицетворение природы и сама тема грозы. Для нас гроза - что-то сравнимое со стихийным бедствием, а для природы - её неотъемлемая часть, в момент первых раскатов грома она будто пробуждается. Гроза - это часть жизни природы. Автор сравнивает молнии с человеческими мыслями, а гром - со словами, показывая всю важность этого явления. И после всякого напряжения тёмные тучи рассеиваются и наступает просветление.