Життя — безодня невідомого. Не бійся, вступи в неї.
Життя — удача. Шукай цю мить!
Життя таке чудове — не загуби його.
Це твоє життя. Борони його.
Заповіді Матері Терези
Людське життя…Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.
Люди, їх мільйони…всі вони зовсім різні і чимось неповторні.
Стежина життя…Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? Встелена жовтогарячими чорнобривцями, духмяними травами чи у чорних тонах, як у пісні… Для кожного вона своя, одна єдина, і, на жаль, скінченна.
Щодня перед кожним з нас постають запитання: Хто я? Навіщо я прийшов у цей світ? Куди йде моє життя? Що залишу після себе? Здається, це прості запитання, але дати на них відповідь не легко.
Кожен день свого життя можна витрачати на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень і насолод. Але, що від цього – лише спогади, які є малою розрадою у старості. Тому не варто розтрачувати своє життя на щось не важливе, в тому числі і на самі лише втіхи. Ми повинні цінувати кожен прийдешній день і використовувати його продуктивно.
Час минає, ми дорослішаємо і не замислюємось над тим, яке ж коротке життя. Дріб’язкові сварки, щоденне сидіння перед телевізором чи комп’ютером – це марнування і не цінування власного дорогоцінного часу, ми не можемо в повній мірі насолоджуватись всіма барвами життя.
Тому так важливо цінувати кожну мить! Насолоджуватися прохолодним раннім вітерцем, дружніми розмовами зі знайомими, цікавими книгами, лагідними обіймами рідних. Кожна хвилина, кожна секунда неповторна - і ми маємо завжди це пам’ятати. Цей день більше ніколи не повернеться, його не зміниш, і не проживеш по-новому. Тож цінуймо кожну хвилину свого життя, аби потім не шкодувати про марно прожиті роки!
Кого любив Максим.(Мирослава) Як звали батька Мирослави.(Тугар Вовк) Хто такий Бурунда.(ватажок монголів) В якому селі відбуваються події.(Тухля) Хто допоміг селянам перемогти.(Мирослава)