1. Вверху. быстро, бесшумно, навстречу, внизу, медленно назад, вперед.
2. плыли быстро, плыли бесшумно, медленно исчезая быстр - корень, о - суффикс бесшумно - бес - приставка, шум - корень, н- суффикс, о - суффикс, медленно - медл - корень, енн - суффикс, о - суффикс
Колобок
Були собі дід та баба та дожились уже до того, що й хліба нема. Дід і просить:— Бабусю! Спекла б ти колобок!— Та з чого ж я спечу, як і борошна нема?— От, бабусю, піди в хижку та назмітай у засіку борошенця, то й буде колобок.Послухалась баба, пішла в хижку, назмітала в засіку борошенця, витопила в печі, замісила гарненько борошно, спекла колобок та й поклала на вікні, щоб простигав.А він лежав, лежав на вікні, а тоді з вікна на призьбу, а з призьби на землю в двір, а з двору за ворота та й побіг покотився дорогою.Біжить та й біжить дорогою, коли це назустріч йому зайчик.— Колобок, колобок, я тебе з'їм!— Не їж мене, зайчику-лапанчику, я тобі пісеньки заспіваю:— Ану заспівай!<span>Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
То й від тебе втечу!
</span>Та й побіг знову. Біжить та й біжить... Перестріває його вовк:— Колобок, колобок, я тебе з'їм!— Не їж мене, вовчику-братику, я тобі пісеньки заспіваю.— Ану заспівай!<span>Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Колобок
То й від тебе втечу!
</span>Та й побіг... Аж іде ведмідь.— Колобок, колобок, я тебе з'їм!— Не їж мене, ведмедику, я тобі пісеньки заспіваю.— Ану заспівай!<span>Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
То й від тебе втечу!
</span>Та й побіг. Біжить та й біжить дорогою... Стрічається з лисичкою:— Колобок, колобок, я тебе з'їм!— Не їж мене, лисичко-сестричко, я тобі пісеньки заспіваю.— Ану заспівай!<span>Я по засіку метений,
Я із борошна спечений,—
Я від баби втік,
Я від діда втік,
Я від зайця втік,
Я від вовка втік,
Від ведмедя втік,
То й від тебе втечу!
</span>— Ну й пісня ж гарна! — каже лисичка.— От тільки я недочуваю трохи. Заспівай-бо ще раз та сідай до мене на язик, щоб чутніше було.Колобок скочив їй на язик та й почав співати:<span>Я по засіку метений...
</span><span>А лисичка — гам його! Та й з'їла!</span>
Было тепло и снизу поднимался слабый запах масляной краски исходившей от жестяной крыши, пристройки покрашенной несколько лет назад, и начинавший вонять, как только чуть пригревало солнце. Еще пахло мазутом и щами- тоже, совсем несильно. Слышно было как вдали орут дети и ржут лошади, но казалось что это не природные звуки, а прокручиваемая где то магнитофонная запись- наверное