<span>На світі живучи, довіку вчись (Л. Глібов).
В відокремлена обставина;</span>
В ті часи та жінка була дівчиною моїх років. Саме того дня почався наступ німців. Вони безжально убивали людей, палили будинки. Дійшла черга до їхнього села. у їхньому селі були спалені всі будинки окрім будинку тієї жінки. Я за питала як таке могло статися адже з розповіді я зрозуміла що фашисти не жаліли нікого. І вона поала розповідь. Матері цієї жінки дісталася від бабусі ікона " неопалима Купина".Бабуся говорила їй що якщо будинку загрожує пожежа то потрібно обійти навколо будинку з іконою три рази і будинок уціліє. її мама так і зробила. і їхній будинок уцілів. ця історія мені здалася дивною і неправдивою але якщо ця жінка розповіла її то це й справді так.
1.Речення: "<span>Збирають нектар заклопотані бджоли" - розповідне, бо в ньому розповідається про подію.
2. </span>Речення: "<span>Діти,більше бувайте на свіжому повітрі!" - спонукальне, бо у ньому є заклик.
</span>3. Речення:"<span>Як правильно ловити рибу в озері ?" - питальне, бо в ньому запитується про щось.
4. </span>Речення:"<span>Яке смачне морозиво!" - розповідне і окличне, бо воно висловлюється з окличною інтонацієї і в кінці стоїть знак оклику. </span>
- Олеже, ти розв'язав задачу?
- Так, Михайлику.
- Чи міг би ти пояснити мені як розв'язувати цю задачу?
- Так, можу. Але спершу мені потрібно дописати вправу з української мови. Я закінчу і обов'язково допоможу тобі.
Людина у військовому однострої завжди асоціювалась у кожному суспільстві як зразок чоловічої досконалості або прагнення до неї. А теза про те, що в людині все повинно бути бездоганним розділяється ліцеїстами комунального закладу «Луганський обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус імені героїв Молодої гвардії» і стосовно чистоти мови міжособистісного спілкування.<span>Саме з такої проблеми для всього особового складу було проведено виховний захід «Згубність лихослів’я». Практичний психолог Наталія Мельниченко та вчителі української мови: Олена Кузьмішина, Оксана Шупер та Тетяна Шевцова висвітлювали наступні питання: походження ненормативної лексики, її значення та функції, ставлення суспільства до лихослів’я. Основна мета заходу – актуалізувати проблему, показати можливість спілкування без застосування лайки, засудити подібну манеру висловлювання. Захід виконував навчальну, виховну та розвивальну функції. Інформація подавалася нова, не всім відома, тому спостерігалася неабияка зацікавленість з боку ліцеїстів, які, безперечно, зробили для себе певні висновки.
</span>