<span>сутність людського життя, призначення людини на землі — не відокремлюватися від суспільства, від оточуючих тебе людей, не занурюватися в особистому «я», а допомагати ближньому, відчувати власну необхідність для іншого.</span>
Роксолана топто Настуся вона любила Україну, але турки коли зайшли на Україну вбили її сім'ю, та схопили її вона хотіла вирватися і втекти до України, щоб жити на україні. Але вони її міцно зацепили в кайдани і вона не змогла втекти. Вона заснула і до неї вісні пришли батьки. І сказали їй, щоб вона жила далі, та її коханий ще живий. Вона захотіла помститися туркам, але вона перехотіла цього коли знала, що все буде гаразд, якщо вона буде спокійна. Вона дуже старано вчилася, щоб захопити серце володаря коли був великий банкут вона з пліницями танцювали танець живота Натуся танцювала гарно, що володар запросив її в покої. Вона знала, якщо вона народить сина то вона стане володаркою. Коли приїхала жена володаря то вона страшно розизлилася на неї, тому що володар назвав її Юрем та за те, що вона народила сина для володаря. Вона раділа бо вже почала мститися за своїх батьків та за свою Україну жені володаря.
Ось чому я думаю, що вона патріотка, а не зрадниця
Добро завжди перемогає зло. В будьєкої казки все закінчуваеться добром.
Зло це погана звичка. Зараз на землі дуже багато зла. Я дужа добра й поважна людина. Я на стороні добра . А ти?
Під час першого бою з монголами частину юнаків було перебито, а Максима взяли у полон.Захарові Беркуту наснився дивний сон. <...> "Здавалось йому, немов нині їх щорічне свято Сторожа (назва великого кам’яного стовпа-вартового), і вся громада зібрана довкола каменя при вході тухольської тіснини: дівчата в вінках, молодці з музикою, всі в празничних строях. Оце він, найстарший віком у громаді, перший наближається до святого каменя і починає молитися до нього. Якісь таємничі, тривожні, болючі почуття опановують його серце під час молитви; щось щемить у нього в глибині душі — і сам він не знає, що таке. Він молиться гаряче, по двох-трьох словах звичайної молитви він відступає від стародавніх, звичаєм усталених зворотів; якась нова, гарячіша, пориваюча молитва плине з його уст; уся громада, потрясена нею, паде ниць на землю, і він сам робить те саме. Але слова не перестають плисти, темно робиться кругом, чорні хмари покривають небо, громи починають бити, блискавиці палахкотять і облітають увесь небозвід осліпляючим огнем, земля здригається — і разом, звільна перехиляючись, святий камінь рушається з місця і з страшенним лускотом валиться на нього". <...>Захар Беркут намагався зрозуміти значення свого сну, але то було важко. Однак швидко його передчуття справдились. Батько дізнається, що разом з іншими юнаками загинув його син. Він збирає всю громаду, щоб вирішити, як протистояти монголам. Він пропонує людям не просто відбити ворога від своєї Тухольщини, а й взагалі знищити. Однак як це зробити, ніхто не знає.<span>До тухольців прибула підмога з інших громад.</span>