Компю-тер забу-деш рiз-ноï
Картина <span>М.Глущенка "Київська осінь" - це </span> натуральна замальовка, перетворена чарівним пензлем художника в барвистий музичний акорд. Витвір представляє високу музейно-художню і колекційну цінність. Присвятив картину М.Глущенко українській природі, її чарівній, неповторній осінній красі. Тепла тінь огортає при першому погляді на картину і заворожують душу вогняні крони дерев. Річка своєю блакитною водою так і закликає до швидкого спуску по звивистій, зміїній стежці. За водною синявою видніється міст з поспішаючим потягом... Душа так і хоче вирватися з тіла, сісти у потяг і поїхати по осінньому Києву.
Настало літо. На канікулах до старенького дідуся в село приїхав внук (Дмитро).
-Доброго дня дідусю
-Доброго
-Як в тебе справи?
-Все по старому. а ти як?
- Добре, закінчив на п"ятірки (можна і на 12) 1 клас
-Молодець
- Дідусю, я хтів поглянути як виглядає морква, коли її щойно дістали із землі, на горох молодий...
- Поглянеш, але пізніше все ще зелене. Приїжай в восени побачиш та скуштуєш білий, червоний виноград, допоможеш викопати картоплю...
- Обов"язково мене хоч хлібом не годуй, а дай подивитися.
- Схожий на мене!
<span>Гірко поробиш — солодко з'їси.</span>
<span><span>Учений іде, а неук слідом спотикається.</span></span>
<span><span><span>Зима без снігу — літо без хліба.</span></span></span>
<span><span>Ластівка день починає, а соловей кінчає.</span></span>
<span><span><span>Дивиться рідко, та густо бачить.</span></span></span>
<span><span><span><span>Праця чоловіка годує, а лінь - марнує<span>Ⓐ</span>.</span></span></span></span>
Префікс с- пишемо перед к, п, т, х, ф.