1.Встреча на скамейке.
2.Жалобы Павлика.
3.Совет старика.
4.Исполнение желаний.
<span>5.Забыл сказать спасибо.</span>
От меньшего к большему.
По возрастанию.
Евпа́тий Коловра́т (около 1200 — до 11 января 1238[1]) — рязанский боярин, воевода и русский богатырь, герой рязанского народного сказания XIII века, времён нашествия Батыя (издано во «Временнике Московского общества истории и древности», книга XV и Срезневским, «Сведения и заметки», 1867). О подвиге Евпатия рассказано в древнерусской «Повести о разорении Рязани Батыем».
У шість років Марина почала писати віршики, не лише російською, а й французькою та німецькою.
Дитячі роки Цвєтаєвої пройшли в Москві і в Тарусі. Через хворобу матері подовгу жила в Італії, Швейцаріі і Німеччині. Початкову освіту отримала в Москві, в приватній жіночій гімназії М. Т. Брюхоненко, продовжила її в пансіонах Лозанни (Швейцарія) і Фрайбурга (Німеччина). У шістнадцять років здійснила поїздку в Париж, щоб прослухати в Сорбонні короткий курс лекцій зі старофранцузької літератури.
Після смерті матері від сухот в 1906 році залишилися з сестрою Анастасією, єдинокровним братом Андрієм і сестрою Валерією під опікою батька, який знайомив дітей з класичною вітчизняною і зарубіжною літературою, мистецтвом. Іван Володимирович заохочував вивчення європейських мов, стежив за тим, щоб всі діти отримали грунтовну освіту.
У 18 років Цвєтаєва видала свою першу збірку «Вечірній альбом» (1910), до якої включено вірші, написані в 1907—1910 рр. (Збірник присвячений пам'яті Марії Башкирцевої, що підкреслює його «щоденникову» спрямованість). Її творчість привернуло до себе увагу знаменитих поетів — Валерія Брюсова, Максиміліана Волошина і Миколи Гумільова. Того ж року написала першу критичну статтю «Чарівність у віршах Брюсова».