Грунт- это основа. Любые горные породы, залегающие преимущественно в зоны выветривания,а так же и включая почвы.
Більш глибокі товщі геологічних порід, що лежать між кристалічним фундаментом і підчетвертинними відкладами, мають старший вік, різний породний склад. На рівнинній частині вони залягають майже горизонтально, але поколоті тектонічними тріщинами і можуть мати вертикальні зміщення.
Відклади четвертинного періоду(зображуються на спеціальних картах четвертинних відкладів) свідчать про процеси, які відбувалися тут протягом останнього геологічного періоду.
Четвертинний період був дуже контрастним за фізико-географічними умовами: кілька разів наступали тривалі похолодання, що потім змінювались тривалими потепліннями. Періоди наступання холодів супроводжувались зледеніннями: на північній частині Руської рівнини формувався льодовиковий покрив з кількакілометровою товщиною в центрі зледеніння (Скандинавія) і поступовим потоншанням до периферії. Льодовиковий покрив повільно просувався до півдня і у фазу максимального свого розвитку досягав Львівської області.
Таким було так зване Окське (назване у Західній Європі Міндельським в Альпах, Краківським у Польщі та Ельстерським у Німеччині) зледеніння. Його відклади(валунні суглинки, піски, супіски, глини, окремі валуни кристалічних порід) зустрічаються у північно-західній та північній частинах Львівської області. На решті частини області льодовик не поширювався. Не залишилось також слідів зледеніння у карпатській частині Львівської області.
Після Окського зледеніння були ще новіші фази наступу льодовика з півночі, але території Львівської області не досягав. Натомість у межах області великі простори зайняті перевідкладеними (водними потоками) товщами суглинків і пісків. Основний регіон їх поширення — рівнини західніше та східніше Розточчя — пониження Малого Полісся, особливо його центральна смуга, що має широтне простягання. Цікаво, що в цій же смузі зустрічаються дюни (окремі чи цілі дюнні поля), які свідчать про наявність тут у давні часи сильних вітрів. Дюнні горби досягають 15-20 метрової висоти.
В наш час, здається, будь-яка гірська порода може вважатися корисною, бо для кожної з них знаходиться застосування. Надра Львівщини мають різні гірські породи і копалини. Одні з них поширені майже повсюдно, інші зустрічаються в певних смугах, або зосереджені локально. Не всі родовища корисних копалин розробляються, не всіх їх показують на картах корисних копалин.
У розділі тектонічна будова знаходиться карта корисних копалин Львівської області.
Майже повсюдно у межах Львівської області є будівельні матеріали: піски, пісковики, глини, вапняки, гіпс, мергель, цементна сировина. В межах поширення неогенових відкладів, де сформувалися відклади морських пісків, наявні родовища чистих кварцових пісків, придатних для виробництва скла. З неогеновими відкладами пов'язані також кар'єри, де видобувають глини (придатні для випалювання цегли) та вапняки, які використовують для випалювання вапна. В цій же смузі (неогенових відкладів) добувають цементну сировину.
В межах гірської частини Львівської області в кар'єрах добувають, в основному, камінь для будівництва доріг, а також менілітові сланці.
Львівщина досить багата на родовища горючих корисних копалин. У північній частині області розташований і активно розробляється Львівсько-Волинський кам'яновугільний басейн. Високоякісне вугілля розвідане у Карівському родовищі. Є невеликі родовища бурого вугілля (Магерівське).
У Передкарпатті (в передгірному прогині) поширені нафтогазоносні пласти, з яких уже більше століття добувають нафту, газ, озокерит. Нафтові родовища (Стрільбицьке, Східницьке, Дрогобицьке, Стинавське, Орів-Уличнянське і ін.) зосереджені у внутрішній зоні Передкарпатського прогину (ближче до Карпат), а газові — Хідновицьке, Пинянське, Опарське, Угерське і Дашавське родовища розташовані переважно у зовнішній смузі Передкарпатського тектонічного прогину. Великі поклади сірки (Передкарпатський сірконосний басейн) та озокериту (Борислав) роблять Львівщину у цьому відношенні унікальною.
Важливе значення мають також значні поклади торфу, що приурочені до заболочених ділянок долин рівнинних рік (Дністра, Солокії, Стиру, Яричівки).
Давно відомими є джерела мінеральних вод (Немирів, Солуки, Олесько, Шкло, Любінь Великий, Трускавець, Східниця, Моршин, Розлуч і ін.), що використовуються для лікувальних цілей та харчового споживання.
В странах с малой плотностью населения,таких как Россия и Канада,хотя они по по площади самые большие,занимаются сельскохозяйственной культурой(земледелие,выращивание плодоносящих культур и т.д) В Европе некоторые страны ,такие как Франция,Германия и Италия - Численность населения больше чем в России и Австралии вместе взятых.
Байкальский заповедник.
Вокруг самого глубокого на нашей планете озера Байкал — одного из крупнейших источников пресной воды в мире — раскинулся сказочно красивый Байкальский заповедник. Основная часть охраняемой территории находится на южном побережье озера в центральной части хребта Хамар-Дабан. Вокруг растут хвойные и лиственные леса, являющиеся домом для более 300 видов животных и 80 видов растений, около 25 из которых занесены в Красную книгу. В реках Байкальского заповедника водятся черный хариус, ленок, налим и таймень. Их даже можно ловить (не злоупотребляя, конечно), чем и занимаются туристы и местное население. Если никогда не пробовали свежего хариуса, то, уверяю, вам стоит исправить это упущение.
Те, кто хоть раз был в Байкальском заповеднике, рассказывают о его удивительном влиянии на душевное состояние. Если пройтись по туристским маршрутам (а заповедник открыт для посетителей, здесь можно спокойно гулять с рюкзаком целыми неделями), то в душу проникают одухотворённость и спокойствие, и ты возвращаешься к привычной городской суете уже совсем другим человеком. Если вам не по душе активный отдых, то вы можете просто расположиться в одном из туристических кемпингов на берегу озера: цены там весьма демократичны, а местные жители и владельцы «туристких посёлков» — приветливы и дружелюбны.
В озере Байкал обитает один из трёх видов пресноводных тюленей — нерпа, что многое говорит о качестве воды в озере: нерпы в грязной воде жить не могут. В заповеднике есть и хищники: росомахи, медведи. А недавно в сети появилась веб-камера, с которой идёт прямая трансляция из гнезда орлана-белохвоста.