Пісня з давніх-давен вважається невід'ємною частинкою кожного народу. Вона уособлює спогади про минуле, роздуми про сьогодення та мрії про щасливе майбутнє. На мою думку, жоден народ не може існувати без частини душі – пісні.
Українські пісні наповнені глибоким змістом й роздумами. Складаючи їх, народ описував свої переживання, почуття, мрії та надії.
Багато про давні часи можуть розповісти обрядові пісні: веснянки, колядки, щедрівки. Ми можемо не сприймати поклоніння предків перед силами природи, але шанобливе ставлення до хліба, праці, природи не може залишити нас байдужими. Коляда та щедрівка піднімають настрій, об'єднують у християнській родині.
Ми маємо посадити дерева саме сьогодні.
На українській мові це- ДОНЬКА
1.Хитру сороку
Спіймати морока,
А на сорок сорок
Сорок морок.
2.Раз, два, три, чотири, п’ять —
Вийшов зайчик погулять.
Як нам бути, що робити?
Треба зайчика зловити.
Будем знову рахувать:
Раз, два, три, чотири,
Біля двору на лаві сидів дід, посивілий від старості.
Зістарена часом, книга стояла на полиці і чекала свого часу.
Усипане яскравими зорями, небо переливалося ніжним оксамитовим блиском.