1.Коли напали на село Спасівка?
(Вночі)
2.Хто підібрав Павлуся після втечі на татарському коні?
(Семен Непорадний)
3.Кого вбили тієї ночі?
(Діда, Матір)
4.Кого впіймали козаки?
(Мустафу-ага)
5.Хто продав Павлуся?
(Харциз)
6.Як Павлусь знайшов Ганусю?
(Він сказав Девлет-Гірею, що Гануся бачила останім Мустафу-Ага)
7.Хто замінив батька, Павлусю?
(Остап)
1.Моховинка-добра, лагідна,звичайненька, слухняна, роботяща.
2.Лісовою Хуха.
3.Відданість своїй батьківщині.
4.Неуважні люди,що не помічаюсь Хух.
5.Страшний звук коло будинку.
6.Злякана Хуха.
7.Біда муховинки.
8.Козячий хлівець
9.Тяжке житття без рідного товариства в чужій стороні.
10. Хуха врятувала свою приятельку Лиску.
11. Поранена Моховинка.
12.Веселі вечорниці у старого Хо.
Твори Олександра Олеся завжди лишатимуться більш, ніж актуальними. Я впевнено заявляю про це, адже він писав на такі "вічні" теми, як боротьба, наприклад:
<span>
"В обіймах з радістю журба.</span>
Одна летить, друга спиня...
І йде між ними боротьба,
<span>І дужчий хто – не знаю я..."
</span>Тут присутній щоденний внутрішній конфлікт особистості, та й багато чого іншого можна роздивитися в цих чудових рядках.
У 1905 році поет написав такі слова:
<em>Доволі мовчати!</em>
<em>Глухі і німі</em>
<em>Раби закричали в ярмі,</em>
<em>Народ закричав мій: «До бою!</em>
<em>За землю, за волю!»</em>
<em>І в помсті сліпій</em>
<span><em>Кричу я: «За волю! на бій!»
</em></span>
Як і сьогодні, в ті часи люди сподівалися на зміни, на краще майбутнє.
Прикладів актуальності творчості видатного поета і письменника можна навести ще немало.
Подобається нам це чи ні, але придбати щось у сучасному світі можна лише за гроші.
Кишеньковий метал – так називають іноді металеві гроші. Історія монет сягає 27 століть. Перші з них, викарбувані з міді, а пізніше – із золота, були виготовлені у стародавньому Китаї. Там їх виливали не круглими, а у вигляді різних невеликих предметів.
Монети стали платіжним засобом близько 700 року до нашої ери у Греції. Виготовленням монет займалася держава. Монети виготовлялися з золота, срібла, міді або інших металів і мали лицьову (аверс) та зворотню (реверс) сторони та бічну поверхню (гурт). Справа виготовлення монет була відносно простою. Спочатку плавили метал та виготовляли з нього круглі диски, а потім на них наносили карбування.
Слово «монета» - це одно з імен давньоримської богині Юнони і одночасно назва місця, де карбували ці грошові знаки.
Одночасно з появою монет з*явилися й ті, хто ці монети підробляв. На мідний диск наносили тонкий шар золота або срібла. Цей вид злочину був вельми розповсюджений, і за нього була передбачена смертна кара. Підробити монету можна було досить просто, тому що вони не мали правильної форма, а карбування наносилось не дуже чітко. Тоді й виник засіб перевірити – чи справжня монета. Гострим ножем зрізався краєчок диска, і тоді можна було виявити підробку.
Карбування монет було державною справою. Випуск кожної нової монети був пов*язаний з іменем нового правителя.
У 1792 році при розкопках у Києві була знайдена перша давньоруська монета. Це була срібна монета часів князя Ярослава Мудрого, яка так і називалася – «срібник».
Тепер монети виробляють із різних сплавів міді, нікелю, алюмінію. Монета була й залишається платіжним засобом, хоча в наш час її витісняють паперові або й взагалі віртуальні гроші.
Монети часто слугують амулетами, є звичай залишати «на щастя» монетку з першої зарплати, кинути її у море, щоб іще колись повернутись на улюблене місце. Нема защо)))
Зіні-зіні-зіні-зінь,
Заспіва синичка.
Ти зима, не лякай,
Я не кину рідний край.
Сонце, сонечко вставай
Ти зігрій мій рідний гай!