У кожній змінною частини мови є своя початкова форма. Наприклад, у іменника — це форма називного відмінка однини, крім тих слів, які вживаються тільки у множині: яблуні — яблуня, чоботи — чобіт, але ваги, граблі, штани, чорнило, перила.
У прикметників початковою формою вважається слово чоловічого роду однини: синій, гарний, беззлобний.
У дієслів початковою формою є невизначена форма дієслова, або інфінітив: запитати, відвернути, принести.
змінюваних займенників початковою формою буде називний відмінок однини чоловічого роду (якщо є рід): мій, ваш, який.
Займенники який такий не змінюються за відмінками, значить, у них початкова форма— чоловічий рід однини.
Обороноздатний, жовто-блакитний
После П везде апостроф!
Н.в. п ятсот сімдесят шість
Р.в. п ятисот сімдесяти(сімдесятьох) шести (шістьох)
Д.в. п ятистам сімдесяти(сімдесятьом) шести (шістьом)
З.в. п ятсот сімдесят (сімдесятьох) шість (шістьох)
О.в. п ятьмастами (пятьомастами) сімдесятьма (сімдемятьома) шістьма (шістьома)
М.в. п ятистах сімдесяти (сімдесятьох) шести (шістьох)
<u>Троянда червона тендітна і ніжна</u>
<u>Розквітла сьогодні в саду.</u>
<u>Окраса усього духм’яна і свіжа</u>
<u>Ятрить мою душу живу.</u>
<u>Не знаю чого ця червона троянда</u>
<u>Дарує надію мені…</u>
<span><u>Ах, тільки недавно була я щаслива…та певно то було у сні!</u></span>ωωωω
<span>якщо би я втратив рідну мову, тоді я напвно розмовляв би на російській, тому, що я її знаю дуже добре. Взагалі то мені всеодно на якій мові розмовляти. тому що я вважаю , що національна самоідентичність не визначається ти, на якій мові ти розмовляєш, а тим ким ти почуваєшся всередині.</span>