Он смеётся над ними.
Даже, когда у него спросили "в этой пьесе есть положительный герой?" и он ответил, что есть. все начали думать, кто же это может быть, переспросили у него и он ответил "смех"
Ответ будет такой две целых двадцать две в периуде или 9,(22)
<span>Сочинил я сказку о домике на телячьих ножках. Потом о домике на слоновьих ножках. Потом о домике на заячьих ножках.
У домика на телячьих ножках, по его словам, росли рожки.
У домика на заячьих ножках росли ушки.
У домика на слоновьих ножках висела труба-хоботок.
</span><span>А у домика на курьих ножках алел гребешок.
Домик на заячьих ножках запищал: «Хочу прыгать!»
Домик на телячьих ножках замычал: «Хочу бодаться!»
Домик на слоновьих ножках запыхтел: «П-ф-ф! Хочу в трубу дудеть!»
А домик на курьих ножках пропел: «Ку-ка-ре-ку! Не пора ли вам всем спать!»
Тут во всех домиках погасли огни. И все уснули.
Ответ получен?</span>
Син Анни виріс,став розумним і гарним парубком він аоважав свого батька ,але в його памяті залишилися дитячі спогоди про його рідну ,найдорощу людину —маму.Він хоче все зясувати і їде до Вронського,чому ж все так сталося .За цей час Вронський був одружений двічі ,але так і не знайшов своєї коханої.Він зізнається синові Анни що насправді кохав лише ї і вона назавжди в його серці.