мідь, гедзь, палець, кільце, скринька,по-українському, зайчисько, Луцьк, Донецьк, донецький, криворізький, тьмяний, різьбяр, няньчити, бриньчати.
п 'ять, торф'яний, здоров'я, м'ясо, зв'язок, сім'я, бур'ян, кур'єр, по-двір 'я,під'їхати, з'єднати, з'їхати, роз'яснити, об'єднати, трьох'ярусний, пів'яблука,любов'ю, морквяний, п'єса, п'єдестал, зоря, міжгір'я, з'явитися, пам'ятний, буряк, священний, харків'янин, верхів'я, рядок, Мар'яна, в'язання, пів'яблука, обов'язок, м'язи,трав'янистий, слов'яни, дит'ясла, з'ясувати, об'єднання
Роман у віршах «Маруся Чурай» — твір багатогранний, у ньому поєднане й епічне начало (історичні відомості), й ліричне (глибокі почуття героїв), і філософське підґрунтя.
...Велике діло — писані слова!
Історії ж бо пишуть на столі.
Ми ж пишем кров'ю на своїй землі.
Ми пишем плугом, шаблею, мечем,
<span>Піснями і невільницьким плачем. </span>
<span>Історія — складна річ. Скільки ми знаходимо різночитань, гіпотез, думок щодо історичного процесу, багато суперечностей і в документах, а ще більше суперечностей в інтерпретації цих документів, скільки перекручень зазнала історія з боку ідеологічних доктрин... То де ж шукати справжню історію? Напевне, саме «на своїй землі», написану плугом, шаблею, мечем і піснями, надзвичайною кількістю прекрасних шедеврів пісенної творчості, що їх створив український народ. Саме таку живу, піснями писану історію відображує у романі «Маруся Чурай» Ліна Костенко. </span>
<span>Зображений у романі історичний час — доба Хмельниччини, XVII століття — є суперечливим часом... Хоч який історичний час в багатостраждальній історії нашого народу не був суперечливим? Дослідники стверджують, що зафіксовано близько 200 000 українських народних пісень. Мені навіть важко уявити таку кількість! 200 000 пісень, кожна має свій сюжет (якщо не подієвий, то сюжет ліричний), кожна була кимсь складена і стільки разів виконана різними людьми, поки усталилася, стала народною! Якщо приблизно підрахувати, виходить, що для того, щоб проспівати усі українські народні пісні, якщо співати одну пісню на день, не повторюючись, необхідно близько 550 років!.. </span>
<span>Відповідно, кожна більш-менш важлива подія в житті нашого народу супроводжувалася піснями, виспівано було кожну радість і кожен біль... Тож не дивно тепер, що звичайна дівчина із талантом до співу стала справжньою національною героїнею, символом, людиною з легенди... Багато уваги поетеса приділяє і звичайним людським почуттям, хоча чи можна назвати святе почуття любові звичайним? Історія кохання Марусі та Гриця також ніби взята з народних пісень... </span>
<span>У романі «Маруся Чурай» майстерно поєднується історичне, ліричне та філософське. Григір Тютюнник колись сказав: «Пісня — це коли душа сповідається»... І насправді, пісні Марусі Чурай є сповіддю її душі і водночас сповіддю народної душі, бо в них вона відображує не тільки власні переживання, але й народні звичаї та вірування, історичні події, легенди про битви та походи. </span>
<span>Мені сподобався роман «Маруся Чурай» зокрема й тим, що він є по-справжньому близьким мені твором: хоч у романі немає пафосу та урочисто піднесених слів, він є патріотичним та українським до останнього свого рядка. Картини народної вдачі, обрядів, героїчних походів та боротьби за свободу, картини української природи — все це поєднується гармонійно та поетично в єдину неповторну картину. Маруся Чурай бачить свою землю, і її бачення мені дуже імпонує: </span>
Усе як є — дорога, явори,
усе моє, все зветься — Україна.
Така краса, висока і нетлінна,
<span>що хоч спинись і з Богом говори.</span>
Золотистий золот корінь ист суфікс ий закінчення
2.морозець мороз корінь ець суфікс
3.краплина крап корінь л суфікс ин суфікс а закінчення
4.замальовка за префікс мал суфікс ьовк суфікс а закінчення
5.перебіг пере префікс біг корінь
6.підсніжник під префікс сніж корінь ник суфікс
7.біленький біл корінь еньк суфікс ий закінчення
8.близький близ корінь зьк суфікс ий закінчення
9.прізвище прі префікс зви корінь щ суфікс е закінчення
10.загадка за префікс гад еорінь к суфікс а закінчення
Очень надеюсь, что вы понимаете русский язык с:
что же, этимология слова «семья».
одна из версий, что данное слово произошло от древнерусского «сѣмиıа», что переводится, как «челядь, домочадцы, семья; муж, жена»
этимология слова «Днепр».
бытует мнение, что столь «славное» название связано с праславянским корнем «слав-слов» в значении «течь» или «плыть».
этимология слова «народ».
здесь все крайне просто, слово произошло от существительного «род», в этимологию которого, конечно, можно углубиться, но задание этого не требует.
этимология имени «Вероника».
это женское имя латинского происхождения.
в переводе данное имя означает «приносящая победу», «победоносная» (от имени греческой богини победы Ники).
этимология слова «синица».
произошло вовсе не от прилагательного «синий», а от звукоподражания «зинь» с помощью суффикса -иц(а).
этимология слова «ворона».
происхождение слова неясно.
есть догадки о том, что оно образовано от звукоподражания, которое содержится в словах «ворковать, воробей».
в первоначальном слове «vornъ» слог «or» между согласными изменился в ОРО.
и последнее, этимология слова «соловей».
по самому Фасмеру, название птицы произошло от названия цвета ее оперения (solv - желто-серый).