У пробірку з сульфатною кислотою додамо розчин Ba(OH)2. Якщо присутня сульфатна кислота, то випаде білий, нерозчинний у кислотах осад:
H2SO4 + Ba(OH)2 = BaSO4 + 2H2O
2H(+) + SO4(2-) + Ba(2+) + 2OH(-) = BaSO4 + 2H2O
У пробірку з нітратною кислотою додамо металічну мідь, після чого побачимо бурхливе виділення бурого газу:
Cu + 4HNO3 = Cu(NO3)2 + 2NO2 + 2H2O
Cu + 4H(+) + 4NO3(-) = Cu(2+) + 2NO3(-) + 2NO2 + 2H2O.
Якщо ж у пробірці розбавлена нітратна кислота, то виділиться монооксид азоту:
3Cu + 8HNO3 = 3Cu(NO3)2 + 2NO + 4H2O
3Cu + 8H(+) + 8NO3(-) = 3Cu(2+) + 6NO3(-) + 2NO + 4H2O
У пробіку з калій гідроксидом додамо сіль слабкої основи:
Zn(NO3)2 + 2KOH = 2KNO3 + Zn(OH)2
Zn(2+) + 2NO3(-) + 2K(+) + 2OH(-) = 2K(+) + 2NO3(-) + Zn(OH)2
Zn(2+) + 2OH(-) = Zn(OH)2.
Помітимо випадіння осаду.
Висновок: завдяки якісним реакціям на деякі йони, можна визначати їх присутність у розчинах, навіть якщо ми не знаемо, що у тій самій пробірці.
3CuO + 2Al = 3Cu + Al2O3
4NH3 + 5O2 = 4NO + 6H2O
MnO2 + 4HCl = MnCl2 + Cl2↑ + 2H2O
3Cu + 8HNO3= 3Cu(NO3)2 + 2NO↑ + 4H2O
<span>Изомером 2-метилпентена-1 является: ответ </span>б) гексан
1)H2S+2Na=Na2S +H2
2)4NH3+6NO=5N2+6H2O
3)4H2S+6O2=4SO2+4H2O
В растворе Na₂SO₄ никак не изменит. Сульфат натрия не гидролизуется (соль сильного основания и сильной кислоты).
Раствор CuCl₂ даст кислую реакцию, эта соль гидролизуется по катиону
CuCl₂ +2HOH ⇄ Cu(OH)₂ +2H⁺ + 2Cl⁻
Окраска лакмуса красная.
Раствор KNO₂ даст щелочную реакцию, эта соль гидролизуется по аниону
KNO₂ + HOH ⇄ HNO₂ + OH⁻ + K⁺
Окраска лакмуса синяя.