Идет семейное торжество(сватовство). Эту фразу произносит Лазарь Большову.
Хлестаков Иван Александрович. «…молодой человек лет 23-х, тоненький, худенький; несколько приглуповат и, как говорят, без царя в голове… Он не в состоянии остановить постоянного внимания на какой-нибудь мысли».
Х. направляется из Петербурга, где служит переписчиком бумаг, в Саратовскую губернию к отцу. По дороге он полностью проигрался, поэтому совсем не имеет денег и живет в трактире в долг. Прибытие Городничего Х. поначалу связывает с арестом за неуплату долга. Затем, заняв денег и перебравшись на квартиру к Сквозник-Дмухановскому, Х. думает, что все это делается исключительно из-за человечности и гостеприимности чиновника. К Х. начинаются «просительные» визиты чиновников и купечества города. Он, все больше наглея, берет у них деньги взаймы. Лишь после этого Х. догадывается, что его принимают за кого-то другого. Выгнав бедных посетителей в шею, он сообщает обо всем случившемся в письме своему другу Тряпичкину. При этом Х. дает самые нелестные отзывы каждому из чиновников города. Х. полностью вживается в роль «высокого лица». Ему очень хорошо быть тем, кому в настоящей жизни он может лишь завидовать и кем ему никогда не стать. Беззаботно Х. придумывает себе самые фантастические образы, поражая чиновников. Не спеша с отъездом, Х. затевает двойной роман с женой и дочерью Городничего. Он даже сватается к Марье Антоновне, чем пробуждает в Городничем надежды на генеральский чин. Х. так увлекается своей ролью, что забывает обо всем. И если бы не его сметливый слуга Осип, то Х. не уехал бы вовремя. «Лже-ревизора» разоблачили бы на месте, прочитав его письмо к Тряпичкину и встретив настоящего ревизора. Х. – «враль по вдохновению», он врет и хвастается бескорыстно, просто не помня, что сказал минуту назад. Но в его болтовне проглядывает грустное, даже трагическое. В том мире, который создал Х., преодолены жесткие бюрократические законы российской жизни. Ничтожный чиновник здесь производится в фельдмаршалы, становится великим писателем или возлюбленным прекрасной дамы. Т.о., вранье позволяет герою примириться с его убогой жизнью.
Твір на тему "Інтернет зближує чи накопичує самотність?":
Зараз кожен з нас має змогу користуватися Інтернетом майже щодня. Люди чимало часу проводять в соцмережах, спілкуючись. Та чи зближує нас Інтернет? Я вважаю, що так, зближує. Завдяки різноманітним мессенджерам ми можемо спілкуватись з тими, хто від нас далеко. Або просто не витрачати час на дзвінок для передання інформації.
Звичайно, Інтернет може сприяти і накопиченню самотності. Деякі люди забувають повертатись у реальність, починають проводити дуже мало часу з друзями, а згодом і зовсім втрачають їх. Проте це не означає, що всі ми маємо відмовитись від Інтернету. Всесвітня мережа - це лише інструмент, яким варто навчитись користуватись.
План
1 Определение слова ревизор+ комментарий
2 Причины принятия Хлестакого за ревизора.
3 Личность Хлестакого ( социальный статус, поведение, цели, манеры)
4 Чиновники, которые боялись и причины их страха (краткое изложение о городском беспорядке)
5 Вывод
«Дружба — це найцінніший скарб» — говорить народна мудрість. І це насправді так. Я вірю в справжню дружбу. Друг — це той, хто тебе розуміє, з ким ти ділишся таємницями і впевнений у тому, що твої секрети не стануть надбанням оточення наступного ж дня. З другом можна весело проводити час, відвідуючи дискотеку, слухаючи музику. Друг допоможе, дасть пораду.Як добре було в дитинстві гратися з друзями в піску, ліпити пасочки, будувати гаражі, замки. І тоді всі тобі друзі, бо допомагають, діляться совочком чи дають покатати машинку, проїхатись на велосипеді. Але в якийсь момент раптом помічаєш, що машинка у Вані найдосконаліша, а у Роми машинка ще з пультом керування, вдало розвертається, у Каті лялька найдорожча. Саме тут і робиться той перший крок у виборі друга; всі хочуть товаришувати з тим, у кого найкращі іграшки. І вже в дитинстві ти чуєш від батьків настанови; «Не грайся з Олею, бо вона…» Це так батьки піклуються про наше майбутнє, допомагають вирішити проблему вибору друга. У школі знову ж таки друг той, хто дає списати, хто допомагає з підготовкою до контрольної з хімії, де не спишеш.Кажуть, що справжній друг пізнається у біді, у випробуваннях. Та не хочеться вірити, що лише лихо спроможне відкрити справжнє обличчя друга. Невже власне серце не підкаже, що саме він — та людина, єдина у цілому світі, здатна без зайвих слів тебе зрозуміти, підтримати, захистити від негараздів.Як же вибрати того єдиного і тільки твого? Думаю, що відповідь криється у простій істині: перш за все треба бути самим собою, щирим, відвертим у стосунках з людьми. Тільки тоді ти можеш розраховувати на те, що привернеш увагу людини зі схожим характером, звичками, уподобаннями. Їй буде цікаво з тобою, а тобі — з нею.Друг може пожертвувати чимось заради друга. З героїв п’єси Івана Котляревського «Наталка Полтавка» можна брати приклад. Микола віддав усі зароблені гроші Петру, щоб той одружився і був щасливий з Наталкою. Ці персонажі вчать нас дружби, вірності, взаємності, вміння, переборювати труднощі.Я впевнена, що дружба існує, а вірні друзі є, бо сама маю подругу. У нас багато спільного: погляди, звички, прагнення. Ми весь вільний час проводимо разом. Я ціную в подрузі щирість, доброту, відкритість. Дружба — це взаєморозуміння і взаємоповага.
Подробнее - на Znanija.com - znanija.com/task/5998405#readmore