Давайте зададим себе вопрос. Что такое настоящее богатство? Кто-то скажет деньги, кто-то скажет знания, с помощью которых можно их заработать, а кто-то скажет дружба. И будет абсолютно прав. Если у тебя есть настоящий друг, то никакой финансовый кризис тебе не грозит. Недаром же говорят: «Не имей сто рублей, а имей сто друзей»
Человек существо социальное, постоянно находится в обществе, плохо переносит одиночество. Для комфортного общения ищет себе подобных по интересам и взглядам, реализуя свои социальные потребности. Так говорит наука. Но мы знаем, что постоянно встречаем сотни и даже десятки сотен людей. С некоторыми общаемся, других называем приятелями и товарищами. Еще меньше круг тех, кого мы называем друзьями. Но есть единицы, кому мы даем звания Настоящий друг. Я специально выделил слово «Настоящий» с большой буквы, что бы подчеркнуть его важность.
Так вот у человека, в отличие от других животных сложилась потребность в обществе. Это берет начало с тех пор, как пещерные люди сбивались в общины для охоты. Постепенно возникли две уникальные чувства любовь и дружба. Пожалуй, самые важные, которые диктуют наши действия, прямым образом влияя на окружение.
Но если любовь регулируется на гормональном уровне, то чем регулируется дружба? В том то и дело, что дружба это нечто особенное.
Дружба нам дарит теплоту общения, чувство защищенности, комфорт и уверенность в завтрашнем дне. К друзьям мы ходим за советом, делим с ними радостные и грустные моменты.
Представьте себе ситуацию – вы оказались на «Крышу мира», добились того к чему долго стремились и вам не с кем разделить это чувство. Задумайтесь, а хотели бы вообще? Я думаю нет. Дружба, это еще и здоровая конкуренция и саморазвитие. Друг всегда подскажет, поможет, посоветует, подтолкнет к совершению поступка. Оценит все победы и сам придет на помощь в трудную минуту.
И когда меня спрашивают, я богатый, я без сомнения отвечаю, что да. Дружба это и есть настоящее богатство. Оно не лежит в банке, не спрятано в сейф. Дружба находится в моем сердце, а оно принадлежит моим близким людям.
<span>А еще я имею привычку делится своим богатством. Даже с незнакомыми людьми. Или пока незнакомыми. Я улыбаюсь. Часто. Просто слышал где-то, что дружба начинается с улыбки. И точно знаю, что друзей много не бывает.</span>
<span> Справжні друзі </span>
<span> Що це за гамір надворі? Невже знову пташки бавляться в пухнастому сніжку? Так, і дійсно, маленькі та прудкі вони літають навипередки з вітром та сніговієм, над садком у пошуках поживи.</span>
<span> У дворі нашого будинку росте горобина. Давно вона росте, гордлива ті іноді журлива красуня, з солодким червоним намистом. Кожної зими сніжок ніжно додає до її намиста, срібний свій оксамит. Я навіть не пам"ятаю коли її там ще не було. Стара вона та розлога. Ніби царівна усьго саду. Останнім часом до неї часто прилітають маленькі друзі - птахи. Щось щебечуть, звеселяють її, розказують про свої пригоди...</span>
<span> Ось і сьогодні стою я біля горобини і чую, як птахи розмовляють зі стареньким деревом.</span>
<span>- Люба горобино, як ми вдячні тобі, що в золоті осені ти не забула про нас і приберегла свої ягідки, наше улюблене ласування.</span>
<span>-Так , так -защебетали інші пташеки і стали весело стрибати по її старих гілках, струшуючи маленькі сніжинки.</span>
<span>-Ні, це не ви мені дякувати повинні, а я вам - ніжним голосочком відповіла садова царівна. -Якби не ви, мої маленькі, весною гусінь поїла б мої ніжні листочки, пахучий цвіт би осипався і не було б ягідок. Так я й стояла б в зажурі весь час.</span>
<span>-Та ми ж друзі! І завжди будемо допомагати один -одному! Ти для нас, як матінка- годувальниця, ми ніколи не забудемо твоєї щедросі - весело зачиркали пташеки. - Тепер жодного дня більше не буде, коли б ти журилася. Завжди прилітатимемо ми, твої помічники й розрадники<span>Ⓐ.</span></span>
Тарас Григорович Шевченко надзвичайно талановита людина, відома у всьому світі. Його творчість цінується як і простим людом, так і "колегами" Шевченка. Ось наприклад М.Палієнко казав : " цитата". Я повністю згодна(згоден) з цією думкою, адже ознайомившись з літературним надбанням Шевченка та порівнявши його з іншими письменниками , можна стверджувати, що багато літераторів писали свої твори під впливом Шевченківської творчості , керуючись його стилем, манерою письма, тощо. Також дуже влучно сказано про плекання думки Шевченка , тому що він справді намагався донести до нащадків краплю правди і тому наступні покоління повинні берегти цей скарб...
МОЖЕШ ВИБРАТИ ЩОСЬ ІЗ ЦЬОГО .) НЕ ЗНАЮ НАСКІЛЬКИ ВЛУЧНО РОЗКРИЛА ПИТАННЯ, АЛЕ Я СТАРАЛАСЬ
<span> Який гарний старий хвойний ліс! Який величний вигляд являє галявина такого лісу, при річному вечірньому освітленні! Довгі гілки прикривають все шапкою густій зелені. Стіною стоять кошлаті темно-зелені смереки. Серед густих хащ прохолодно і в літню спеку<span>.</span></span>
Архітектура- зодчество
споруда - будівля