<span>Цей вид творів належить до завдань проблемного<span> </span>характеру. Такі роботи<span> </span>вчать людину усвідомлювати особисту позицію<span> </span>і формулювати свою думку<span> </span>в будь-якій життєвій ситуації.</span>
<span>Грецьке слово „проблема”<span> означає </span>„складна, серйозна задача, що потребує вирішення”.</span>
<span>Твір-роздум<span> </span>- це такий тип монологічного мовлення, мета якого викласти свої (авторські) роздуми щодо певного питання чи проблеми ї знайти<span> </span>на них відповідь</span><span>. Отож<span> </span>підсумком і результатом такої роботи є відповідь на поставлене питання ( пряме або приховане) та<span> </span>вирішення цієї проблеми.</span>
<span> <span>Звичайно, що і це рішення, і ця відповідь будуть </span>суб’єктивними, бо вони належать тільки авторові твору.<span> </span>Твір<span> </span>якраз і має висвітлити<span> </span>власну позицію автора<span>, визначити його </span>особисту<span> </span>точку зору. Саме це є основним змістом<span> </span>такого виду робіт, як твір-роздум.</span>
<span>Твір-роздум<span> </span>має переважно<span> </span>дискусійний<span> </span><span>характер, бо більшість проблем </span><span>не передбачає однозначних<span> </span>рішень або відповідей</span>.</span>
Отже, повторимо:
<span>1)<span> </span>тема роботи<span> – пряме чи приховане питання, проблема;</span></span>
<span>2)<span> </span>мета роботи<span> – викласти свої думки й міркування щодо зазначеної проблеми;</span></span>
<span>3)<span> </span>зміст роботи<span> -</span><span> </span>пошук власної відповіді на ці питання, аналіз проблеми ;</span>
<span>4)<span> </span><span>результат роботи </span>– відповідь -<span> </span>висновки<span> </span>з висловлених міркувань.</span>
<span>Розглянемо кілька прикладів того, як<span> </span>визначитись з темою та організувати роботу над твором-роздумом.</span>
<span>1)<span> </span></span><span>Наприклад,<span> </span>до<span> </span>розгляду пропонується<span> </span>така<span> </span><span>тема: </span><span>„ Що є<span> </span>свобода?<span> </span>Добро в<span> </span>ній</span> яке є?”<span> (Г.Сковорода). Питання сформульовано чітко,</span></span>
<span>воно відкрите і тому зрозуміле. Автор твору–роздуму має у своїй роботі дати<span> </span><span>відповідь на це питання, а точніше, - запропонувати </span>свій варіант такої відповіді..<span> Звичайно, він висловить</span><span> </span><span>свої </span>міркування<span> </span>й<span> </span><span>наведе </span>свої докази, чим і<span> </span><span>виявить </span>свою позицію.</span>
<span> </span><span> <span>Доречно сказати, що </span><span>відсутність </span><span>авторської </span>позиції теж є позицією.<span> У такому випадку твір</span><span> </span>програє, бо втрачається його головна, визначальна риса.</span>
<span>2)<span> </span></span><span><span>Інший приклад, тема формулюється так: </span>„Права без обов’язку не буває”. </span>
<span>В її назву<span> </span>покладена завершена теза. Вона виглядає як готова формула,<span> </span>як певний<span> </span>висновок.</span>
„Чи поділяю я цю думку і цю позицію?”<span><span> – ось яке питання має поставити до себе автор майбутнього твору. Тоді тему твору можна </span>умовно <span>трансформувати в таку: </span><span>„ Чи справедлива думка, що права без обов’язку не буває?” </span> Він (вона) може погодитись або не погодитись із висловленою в<span> </span><span>темі думкою, але в будь-якому разі слід </span>обґрунтувати<span> свою точку зору, навести переконливі </span>докази<span> та підкріпити їх </span>прикладами<span> з життя, із власного досвіду, з літератури тощо. Адже кожен з нас має свій життєвий досвід і</span><span> </span>спиратися може тільки на нього. Бо саме наш досвід формує наші світоглядні позиції.</span>
<span><span>Таким чином, тему твору завжди </span>треба трансформувати в питання, чітко його усвідомити та<span> </span>сформулювати і<span> </span>тільки потім шукати на нього відповідь.</span>
<span><span> </span><span> </span>Будова твору – роздуму</span>
<span>Яку будову має твір-роздум?<span> </span>Цей вид творчих робіт має чітку<span> </span>будову, яка визначена внутрішньою логікою тексту. Основні елементи композиції:</span>
<span> <span>1) </span>теза<span> (вона ж - думка, проблема);</span></span>
<span> <span>2) </span>аргумент<span> ( він же – доказ + приклад, ілюстрація) ;</span></span>
<span> <span>3) </span>висновки<span> ( результат міркувань) .</span></span>
<span>Прикладом будови твору-роздуму для старшокласників може слугувати<span> </span>схема складнопідрядного<span> </span>речення з підрядними причини. Приміром, ваша тема сформульована так:</span>
<span><span> </span>«Щоб сьогодні бути успішною, людина повинна мати вищу освіту». Спробуйте на основі цієї тези побудувати складнопідрядне речення, у якому підрядні речення будуть пояснювати вашу позицію. Таке речення, якщо воно правильно побудоване, уже являтиме собою мікротвір. Можливо, воно виглядатиме так:</span>
<span>Я вважаю вищу освіту необхідною умовою життєвого успіху, тому що людина з вищою освітою володіє навичками самоосвіти і вміє за будь-яких<span> </span>умов розвивати себе, бо така людина вміє працювати з інформацією, аналізувати, відбирати й використовувати<span> </span>її,<span> </span>тому що вища освіта<span> </span>орієнтована на дослідження, на розвиток ідей та їх вдосконалення.</span>
<span>Розглянемо цей<span> </span><span>приклад. </span>Головна частина<span> </span> речення<span> </span>виконує<span> </span>роль<span> </span>тези:</span>
„Я вважаю вищу освіту необхідною умовою життєвого успіху”<span><span>. Логічно виникає питання, </span>чому я так вважаю<span>. </span>Підрядні речення<span> виступають у ролі </span>аргументів<span> і дають відповідь на питання „</span>чому?”:</span>
<span> </span>