1.Прийшла журавлива пора прощатися.
присудок означення підмет присудок.
дієслово прикметник іменник дієслово.
2.Вирує навколо золота осінь.
присудок обставина означення підмет.
дієслово прислівник прикметник іменник.
3.Школярі обережно спускаються з високої гори.
підмет обставина присудок означення додаток.
іменник прислівник дієслово прийменник прикметник іменник.
4.Ми живемо в місті дев"ять років.
підмет присудок обставина означення додаток.
займенник дієслово прийменник числівник іменник.
5.Пташки співають дзвінко й весело.
підмет присудок обставина обставина
іменник дієслово прикметник сполучник прикметник.
<span>Для невихованих людей треба бути прикладом, а не брати його з неї</span>
Червоненька (вона моя ) жіночій рід ; однина .
вишня (вона моя ) жіночій рід ; однина .
маленька та ягода теж так .
білий (він мій ) чоловічий рід ;однина . сніг теж так .
свіжа (вона моя ) жіночій рід; однина .
весняне (воно моє ) середній рід однина сонце велике викно теж так....
Це велике щастя, що ми живемо на такій географічній широті, де маємо аж чотири пори року – прекрасні та несхожі між собою. Усі вони дарують нам свою красу. Осінь вважається найпримхливішою, мабуть, через мінливість осінньої погоди. То світить нежарке сонечко, то накрапає сумний дощик, то стоять сірі похмурі дні, то дує сильний вітер… Проте є в осені величава дозріла краса.
У вересні та на початку жовтня природа пишна, яскрава: дерева змінюють зношене вже зелене вбрання на розкішні золоті шати, оздоблені яскраво-жовтими та червоними прикрасами. Спека минула. Стоять теплі ясні дні, погода м’яка, що так і хочеться блукати тихими вуличками та милуватися красою, що оточує тебе.
Аж очі розбігаються від багатства кольорів! Зацвітають осінні квіти – айстри, жоржини, та й досі пливе в повітрі аромат троянд. У пору бабиного літа все навколо вкрите вигадливими сіточками-павутинням. І коли пройде легкий дощик, його краплі плутаються в них та виблискують на сонці, не змочивши творіння павуків.
А потім осінь стає сумною. Поволі опадає листя з дерев, перетворюючись на м’який килим, що шурхотить під ногами. А якщо раптом вдарить хоч легенький мороз, більшість дерев роняють усе листя водночас. До наступної весни вирушають птахи у теплі краї. Стає холодніше, і тому не хочеться дощу, а дощить частіше й частіше. І вітер дужчає. Ще й сонце заходить усе раніше, на вулиці холодно та незатишно. І осінь, прощаючись з нами, непомітно переходить у зиму…
Прийшла холодна зима.Замерзли рiчки й озера.Поля вкрились бiлим
снiгом.Тепер ти можеш кататися на лижах i санчатах.Ця розвага дуже
подобаеться дiтям.На високих i низьких гiрках ти можеш побачити тих,хто
гарно катаеться на лижах i тих,хто тiльки вчиться.А найменшi дiти
спускаються на санчатах.Весело дiтям!