Что? Диалог про подарок маме?
Людина у військовому однострої завжди асоціювалась у кожному суспільстві як зразок чоловічої досконалості або прагнення до неї. А теза про те, що в людині все повинно бути бездоганним розділяється ліцеїстами комунального закладу «Луганський обласний ліцей-інтернат з посиленою військово-фізичною підготовкою «Кадетський корпус імені героїв Молодої гвардії» і стосовно чистоти мови міжособистісного спілкування.<span>Саме з такої проблеми для всього особового складу було проведено виховний захід «Згубність лихослів’я». Практичний психолог Наталія Мельниченко та вчителі української мови: Олена Кузьмішина, Оксана Шупер та Тетяна Шевцова висвітлювали наступні питання: походження ненормативної лексики, її значення та функції, ставлення суспільства до лихослів’я. Основна мета заходу – актуалізувати проблему, показати можливість спілкування без застосування лайки, засудити подібну манеру висловлювання. Захід виконував навчальну, виховну та розвивальну функції. Інформація подавалася нова, не всім відома, тому спостерігалася неабияка зацікавленість з боку ліцеїстів, які, безперечно, зробили для себе певні висновки.
</span>
Пам'ять згодом стала дуже погана настільки, що я забував як говорити рідною мовою.
Впавши в калюжу я вдарився макитрою прямо об кущ рути-м'яти.
Військовозабов'язанниц докурив папиросу і сказав, щоб більще я до нього не чеплявся.
Дім, куди мене відправили за братом, знаходився на холмі, тому було добре видно його чоторьохповерховий бік.
Мама не багато розповідала мені про цю Аатошколу, найчастіше вона просто говорила, що устала.
Дніпро-славутич, чи бачив ти, як все виирає навкруги?!
Івасик-Телесик - книжка мого дитинства, до якої мене привчила бабуся.