[ б л и б о к и й]
[ з е м л' а]
Горобець-гарненька,маленька пташка. Він має білі щічки. Сіру голівку,сірі грудки. Крильяця у нього коричневі з чорним. Він має товстенький дзьобик яким їсть соняшникове насіння,крихти хліба. Як варто з'явитися весняному сонечку,як веселі горобці займають дахи,дерева в парках,на бульварах і починають цвірінькати.Горобці завжди тримаються разом.І тому їм легко шукати їсти але ділити її не завжди вдається.
Я дуже люблю горобчиків і стараюсь допомагати їм!
1. Складним є речення:
<span>г)То заблищить самотня зірка,то сріблястим сяйвом вкриються контури сизуватої хмари.
</span>
2.<span>У реченні простих речень:
</span><span>б)чотири
</span>
<span>Усе було дивовижним: чисте небо,море блакиті, м'яке сонячне світло (перше речення) а перша зелень на деревах ,ще недавно похмурих і кострубатих,буда схожа на хмари зеленого диму (друге речення) не хотілося сідати ні в автобус,ні в тролейбус (третє речення) він пішов пішки,відчуваючи в собі велику й легку пустку (четверте речення)</span>
Я ставлюсь до цього, тобто до творчих людей позитивно.Бо людна без творчості , як риба на суші.Кожна людина має свій прхований талант.Найчастіше ми знаходимо талантии коли на сумно або нічим зайнятися .Людина якак наліпила наліпку на бампер зробила сміливий крок вперед до свого таланту.Можливо колись вона перетворе це діло на користь людям та гарний заробіток.