Посередині океану був чаріний острів.
На морі великі хвилі.
Над берегом моря літає багато чайок.
особливо люблю блукати старими вулицями центру. Окраїннi мiсця схожi мiж собою i з районами iнших мiст. А на стареньких вуличках, у старовинних будинках - краса i неповторнiсть рiдного мiста. Тут забувається метушливiсть, плин часу i незгоди, а вiдчуваєш лише спокiй, рiвновагу, мир i радiсть у душi. Милуєшся найстарiшим у Харковi величним Покровським собором, або Успенською дзвiнницею, що й понинi вiдлiчує години мелодiйним дзвоном, старими красенями-будинками на Унiверси тетськiй гiрцi чи вулицi Короленка, - i зростає в тобi гордiсть за рiдне мiсто, за тих, хто його будував, вкладаючи в кожний камiнець любов i частинку своєї душi. Менi подобається, що на вулицях мiста багато дерев, є сквери та парки. Весело спостерiгати, як шелестить-грається листям вiтер, як бавляться у вiтах забiяки-горобцi, виспiвують жвавi синички, поважно розгулюють вулицями галки й голуби.
А ще я люблю гуляти понад рiчками i годувати нових мешканцiв мiста - качок. У Харковi двi рiчки - Харкiв i Лопань, i обидвi вони заселенi дикими качками.
Я люблю прогулюватись мiстом узимку, коли вулицi, а особливо парки вкритi пухким бiлим снiгом; люблю спостерiгати, як весною мiсто нiби прокидається i вмивається дощами пiсля довгого сну; люблю восени шурхотiти опалим рiзнокольоровим листям.
Стало звичаєм просиджувати вечорами бiля телевiзорiв та комп’ютерiв. А я запрошую усiх прогулятись зi мною рiдним мiстом.
1)аж в очах міниться - у когось неприємні зорові відчуття від чого-небудь яскравого
На літні канікули я поїхав до бабусі в село. Незадовго де мого приїзду у бабусиної корови Зорьки народилося маленьке теля — бичок. Воно було товстеньке, чорненьке, з великою білою плямою лобі. Я назвав його Мишком. Теля росло швидко, було рухливе. Коли я брався за маленькі роги бичка, він рдився і буцав мене. Якось увечері стадо корів поверталося додому. Хвіртка Вула відчинена, і Мишко вибіг на дорогу. Попереду йшов Великий бик. Помітивши теля, він розлючено кинувся на нього. Ударом рогів він звалив Мишка. Той впав на землю І жалібно застогнав. Побачивши це, я швидко побіг по допомогу. Коли ми з дідусем вибігли на дорогу, то побачили Зорьку, яка від жалю облизувала своє теля. Мишко не міг підвестися сам. Тоді дідусь взяв його на руки і поніс додому. У телятка була поламана нога, а з великої рани в боці текла кров. Ми промили рану і перев’язали її. А на поламану ногу наклали шину і туго забинтували. Дуже допомогла нам у цьому моя мама-медсестра.
Щодня ми старанно обробляли рану ліками і перев’язували її. Я приносив теляткові конюшину, інші трави, підгодо-иував молоком. Мишко швидко одужав. Шину ми зняли, рану вилікували, і телятко стало знову веселим і життєрадісним !
Серед присутніх найбільше хвилювався Дмитро. (прислівник)
Озеро<span> Світязь – </span>найбільше<span> та найглибше </span>озеро<span> в </span>Україні<span>. (прикметник)</span>