[т е л е ф о н]
[а т е л ' й е]
[ й а б л у° к о]
[с о л о в й і н и й]
Школа для мене - це не просто місце, де я навчаюся. Шкільні роки - це значна частка мого життя. Коли першокласник йде до школи, він ще дитина, а закінчує школу вже юнак, людина майже доросла. Тому школа така важлива: саме там значною мірою ми виростаємо. Якими ми виростемо, залежить і від школи теж. У школы нас не тыльки навчають, але й виховують. Також, в школі ми вчимося спілкуватися з однолітками. Ми сваримося і миримося, дружимо і ворогуємо, допомагаємо один одному і змагаємося. Ці навички нам знадобляться у подальшому житті.
Моя мама народилася в селі, але зараз живе в місті. Коли вона була маленькою дівчинкою, то часто слухала пісні, які співала її мама, моя бабуся. І багато з них пам’ятає й досі. Наприклад, коли у мами сумний настрій, вона співає пісню:
“Зоре моя вечірняя”
Зоре моя вечірняя, Зійди над горою,
Поговорим тихесенько
В неволі з тобою.
Розкажи, як за горою
Сонечко сідає,
Як у Дніпра веселочка
Воду позичає.
Як широка сокорина
Вітки розпустила,
А над самою водою
Верба похилилась.
Ця пісня написана на слова Т. Шевченко і музику Я. Степового.
Коли я слухаю її, стає сумно, спливають образи заходу над річкою, широких схилів Дніпра; красивих дерев, які опускають свої вітки до самої води. І я думаю – яка ж красива природа в наший рідній Україні, як красива душа поета, що склав пісню; і як тонко відчув композитор смуток і надію її слів.
А більше всього мені подобається мамин голос – тихий, сумний, рідний. І я відразу хочу їй чимось допомогти або її втішити. Адже вона – моя найрідніша людина!
Ответ:
1. І плакати — це також щастя (Олександр Олесь). 2. Сиротою жити — сльози лити (Нар. творчість).3. Гомоніти з високим начальством було для Хоми втіхою (О. Гончар). 4. Пізнать себе — то школа не легка (П. Воронько). 5. Чесно працювати — це і є уміння (Д. Бедзик).
Объяснение:
Мова(підмет, іменник) - наша( означення, прикметник) національна( присудок, прикметник) ознака( присудок, іменник), в(прийменник) мові(обставина, іменник) - наша(означення, прикметник) культура( підмет, іменник), сутність(підмет, іменник) нашої( означення, прикметник) свідомості(підмет, іменник). ( Розп., неокл., складне,1) просте, двоскл., повне, пош., неускл.2) просте, двоскл., неповне( пропущено присудок), пош., ускл.( однорідними підметами)).