Не потрiбно до них кричати!Поводитися чемно.
Перший раз все не звично.
Третій котик був у неї білесенький
<span><span>Людська душа – павутинка, химерне плетиво, що рветься навіть від легесенького подиху вітерця… А ще – дорогоцінне полотно, витонченості якого подивується не одна вправна ткаля, зрештою, на цілому світі не знайти людини, яка б могла створити щось подібне. Усвідомлення цього спонукало не одного знаного або ж і зовсім невідомого мислителя задуматися над вічними та складними мотивами людського існування. Очевидно, саме тому маємо змогу читати і ці поетичні рядки, сплетені уявою, наснагою, переживаннями, вірою та любов’ю львів’янки Галини Матвієнко. Народилася Галина у Львові. Тут закінчила загальноосвітню середню школу № 82, а також дитячу музичну школу № 1 ім. А. Кос-Анатольського – опанувала гру на бандурі. Цього року Галина Матвієнко стала випускницею історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка, а також – аспіранткою цього навчального закладу.</span></span>
1) не знаю
2) навіки
3) помолодецькі
4) поюнацькі
5) вночі
6) навкруги
7) безвісти
8) не знаю
Можешь так начать:
Кожна людина,чка хоче чогось добути у житті,повинна знати свої права та обов'язки.Адже життя- непередбачуване,тому у будь-яку хвилину, у будь-якій ситуації тобі можуть знадобиться знання про твої права....щоб ти міг постояти за себе та рідних...лише тоді,коли ти даси зрозуміти навколишнім людям,що ти знаєш свої права...вони будуть обережним із с тобою...
Что первое в голову пришло,то и написала,надеюсь поможет!!))