( - о - - ) - дощ 4 зв. 3б.
(- о - - - о) - якщо 6 зв. 4б
( І не забудьте поставити наголои)
Мабуть кожен з нас задумувався про своє майбутнє,а саме про вибір професії. Це - один із найважливіших рішень у житті. На мою,думку кожна з проіесій важлива і цікава,але я хочу стати лікарем. Так,це недоспані ночі, багато людей,які на тебе розраховують і ти не можеш їх нізащо підвести,проте це - можливість допомагати тим,хто цього потребує. Часто в твоїх руках долі інших людей. Лише сильному духом під силу це здолати.
Варто пам'ятати,що він нашого вибору залежить подальше життя. Важливо зробити вірний крок,щоб потім не "пересідати на інший потяг",адже буде занадто пізно.
перепустка в інстетут,вимкнене світло,перегорнута сторінка,звернення з проханням,співпадання думок,розмовляти українською,абсолютно всі,у будь-який час але я не впевнена
Кістлявий - кістка, кісточки, надкісниця.
Річ - речовий.
Щока - щокатий, щічки.
Плести - плетений, сплетений, заплетений, плетиво.
Веселе літо згасло. Вересень зробився повноправним господарем у природі. Незвично холодно стає вранці й уночі. Лише вдень пригріває сонечко, немов намагається нагадати про літо. Поля відпочивають після виснажливої тривалої праці. Уже подарували господарям свій золотавий урожай садки. Усюди відчувається прохолодний подих осені. Сіре небо все частіше затягають низькі хмари. Сіється дрібний дощ.
Ліс стоїть сумний і мовчазний, здається, що він глибоко замислився. Дуже скоро деревам доведеться геть роздягнутися, скинути своє важке вбрання, а згодом і підставити гілки хуртовині.
Повільно кружляє в повітрі жовтогарячий листок. Тонкі осички сумовито риплять на галявині, ще не зазнавши довгого передзимового сну. Навкруги трухлявого пня скупчилися стрункі опеньки. їх дуже багато, і кожен із грибів так і проситься в кошик. Горобина обвисла червоними розкішними гронами. Листя липи з гострими почорнілими зубчиками здається вкритим тендітним оксамитом.
Нещодавно зелена трава припала до землі. Високо в небі роблять своє останнє прощальне коло запізнілі журавлі. Вони ще раз нагадують нам, що прийшла осіння пора. Журавлі відлітають у вирій і сумно курличуть.
У такі дні на якусь мить душу покриває світлий смуток. Ми поринаємо в роздуми про сенс людського існування. Усе це є ознаками того, що настала найкрасивіша пора року, яку оспівували художники, композитори, поети. Настала золота осінь.