16х²+8х+1=4²х²+2×4х×1+1²=(4х)²+2×4х×1+1²=(4х+1)²
Понравилось решение? Отметь,как лучшее! Это покажет,что мои труды не напрасны...
Ідея об'єднання Великого князівства Литовського з Польщею втілювалася в життя доволі довго: від 1385 p., коли між двома державами було укладено Кревську унію. Відтоді різноманітні угоди-унії обговорювалися й підписувалися вісім разів, позаяк кожна з держав мала вагомі причини для об'єднання. Велике князівство Литовське прагнуло здобути союзника в боротьбі з Московією. Виснажливі війни (особливо Лівонська війна 1558—1583 pp.) коштувала Литві значних територій, величезних людських жертв і загрожувала цілковитим поглиненням з боку Московії. Українську, білоруську та литовську шляхту, крім того, приваблювала польська модель державності з притаманними їй політичними правами і становими привілеями для шляхти. Українці схилялися до об'єднання з Польщею й через необхідність пошуку надійного захисту своєї землі, оскільки протидія можновладців Великого князівства Литовського спустошливим набігам татарських і ногайських орд була неефективною. Прагнули об'єднання і в Польщі: польська шляхта сподівалася в такий спосіб розширити свої володіння, адже в самій Польщі вільних земель уже майже не було.
Чергова унія обговорювалася на Люблінському сеймі 1569 р. Півроку польські та литовські посли не могли дійти згоди. Представники Польщі пропонували унію, за якою Велике князівство Литовське зливалося з Польським королівством в одну державу, своїми в Литовському князівстві мали лишатися тільки адміністрація та судочинство. Це змушувало литовських послів чинити опір: вони прагнули якомога повніше зберегти державну окремішність свого князівства. Врешті 1 липня 1569 р. сейм виніс ухвалу про унію двох держав: Великого князівства Литовського й Польщі.
Нову державу — Річ Посполиту, утворену внаслідок унії, мав очолювати виборний король, спільний сейм і сенат. Угоди з іншими державами належало укладати від імені Речі Посполитої. Литовська й польська шляхта отримувала право на володіння маєтками на всій території Речі Посполитої. Ліквідовувалися митні кордони, запроваджувалась єдина грошова одиниця.
Новым явлением в экономике россии xvii в стало появление мануфактур
Номовые хозяйства Египта и храмовые хозяйства Двуречья были столь
сложными организмами, что из-за необходимости учета их деятельности
возникла письменность — в начале IV тысячелетия до Р. Х. — в Египте, на
рубеже IV—III тысячелетий до Р. Х. — в Шумере.
Шумерская письменность, развившаяся из рисунка, стала основой иных систем письма Двуречья, Передней Азии и Ирана. Символы и их группы обозначали слоги, понятия или детерминативы (пояснения понятий) . Эту систему назвали клинописью, так как при письме на глине — основном писчем материале Двуречья — удобно было воспроизводить знаки, напоминающие клинья. Такая форма знаков сохранялась и при письме на камне.
Египетская письменность, как и у шумеров, развилась из рисунка. Каждый рисунок (пиктограмма, иероглиф) означал и слог, и понятие, и детерминатив. Писчим материалом была своего рода бумага, приготовленная из стеблей папируса, поэтому рисуночная форма знаков сохранилась.
Различают три вида египетского письма: парадная иероглифика, курсив-иератика (жреческое письмо) и скоропись-демотика (народное письмо) . Позднее появился алфавит из 21 знака, обозначавшего согласные звуки, но широкого распространения он не получил.