Первый крестовый поход был объявлен
римским папой Урбаном Вторым, с целью отбросить войска мусульман от
христианских святынь Ближнего Востока и освобождения Иерусалима и Гроба
Господня. В целом поход прошёл успешно, объединённое войско европейских
христианских государств и княжеств смогло выполнить поставленные перед ними
задачи. 14 Июля крестоносцы штурмом взяли Иерусалим.
Я являюсь представителем столярного цеха нашего города. Мы объединились для того, чтобы совместно заниматься общим ремеслом и не допустить попадания в наш цех чужих ремесленников. Наша организация носит закрытый характер, состоит из одних и тех же людей. Ремесло передается по наследству, от отца к сыну. Также ремесленником может стать подмастерий или ученик. Мы имеем один, общий для всех и обязательный к исполнению устав. Нам нельзя иметь больше станков и учеников, чем сказано в уставе. Производим мы один и тот же товар, от начала и до конца, по единым технологиям. Даже работать более отведенного срока нам запрещено, поскольку это может создать конкуренцию другим членам цеха. Изменять вообще ничего нельзя, за это могут наложить штраф, а то и выгнать из цеха. Есть у нас и общие праздники, очень яркие, веселые и буйные. Наша главная цель - делать все одинаково, по строгому регламенту и не допускать в ремесленники людей недостойных. Чтобы стать ремесленником, подмастерий должен пройти сложное испытание.
1) Акрополь
2) Битва при Гавгамелах
3) город Пелла
4) Сирийское царство, Македонское царство, Египетское царство.
22 червня 1941 року фашистська Німеччина віроломно напала на Радянський Союз. Почалася Велика Вітчизняна війна. За перші місяці війни 70464 мешканці області (з них – 18884 жінки) записалися добровольцями на фронт.
<span> Обставини військового часу вимагали негайної перебудови роботи промисловості, транспорту, сільського господарства. Вже з перших днів війни Миколаївські заводи і інші підприємства області були переведені на випуск озброєння, боєприпасів, ремонт військової техніки – для потреб фронту. Швидкими темпами освоювалося виробництво протитанкових мін, артилерійських снарядів, авіабомб, детонаторів. Робітники оголошували себе мобілізованими і добровільно працювали в цехах по півтори – дві зміни. Першою задачею для суднобудівників стала інтенсивна робота з метою найшвидшого закінчення і здачі кораблів, що знаходилися на плаву і мали великий відсоток технічної готовності. </span>
<span> Складні задачі стояли перед працівниками сільського господарства області. Багато механізаторів пішли в Червону Армію, на їх місце прийшли жінки. На збиранні врожаю працювали всі жителі сіл, а також населення міст. За рішенням обкому партії, в місті створювалися винищувальні батальйони і загони народного ополчення. Вони цілодобово охороняли промислові підприємства, поля з іще незібраним хлібом, лікарні, водонапірні башти, колодязі, чергували біля телефонів у всіх організаціях. </span>
<span> А тим часом фронт наближався до Миколаєва. Вже був узятий Первомайськ, оточена Одеса... Почалася евакуація основних промислових підприємств, разом з кваліфікованими працівниками углиб СРСР. </span>
<span> 5 серпня над Миколаєвом з'явилися фашистські бомбардувальники. На суднобудівельні заводи, електростанції, вокзал, порт були скинуті бомби, запалали пожежі. 16 серпня гітлерівські війська захопили Миколаїв, а незабаром та ж доля спіткала всю область. </span>
<span> З перших днів окупації фашистські загарбники почали упроваджувати так званий «новий порядок». Накази і розпорядження, якими фашисти регламентували життя жителів Миколаєва, закінчувалися словами: «за неслухняність – смертна страта». Фабрикою смерті стали табори «Шталаг-364» (с. Темвод на околиці Миколаєва), в с. Грейгове Жовтневого району. Фашистські кати скоювали масові вбивства в с.Богданівка Доманівського району. За роки окупації загарбники убили і замучили понад 105360 громадян, з них 74660 мирних жителів області, серед яких діти, старики, жінки, громадяни єврейської національності, 30699 – військовополонених. 25 тисяч чоловік насильно вивезено до Німеччини. Спалено сотні населених пунктів, зруйновано багато заводів, підприємств, житлових будинків, історичних пам'ятників. В умовах жорсткого окупаційного режиму росла хвиля опору: виникали підпільні організації, групи, партизанські загони. </span>
<span> На території області діяло 110 підпільних організацій, партизанських загонів і диверсійно-розвідувальних груп. Серед них: підпільна організація «Миколаївський центр», «Центр», «Патріот Батьківщини», «Партизанська іскра», «Вознесенський центр», Баштанський і Казанківський партизанські загони і багато інших. Більше 25000 патріотів у складних і важких умовах підпілля вели жорстоку боротьбу з лютим ворогом. Багато хто з них нагороджений орденами і медалями, а четирьом– В. О. Лягіну, П. К. Гречаному, В. С. Моргуненку, Д. Г.Дяченко присвоєно звання Героя Радянського Союзу посмертно...ось</span>