Выпишешь что то
Життя – це мить, зумій його прожити!
Життя — це шанс. Скористайся ним.
Життя — це краса. Милуйся нею.
Життя — це мрія. Здійснюй її.
Життя — це виклик. Прийми його.
Життя — це обов'язок. Виконай його.
Життя — це гра. Стань гравцем.
Життя — це цінність. Цінуй його!
Життя — це скарб. Бережи його.
Життя — це любов. Насолоджуйся нею.
Життя — це таїна. Пізнай її.
Життя — це юдоль бід. Перебори усе.
Життя — це пісня. Доспівай її.
Життя — це боротьба. Почни її.
Життя — безодня невідомого. Не бійся, вступи в неї.
Життя — удача. Шукай цю мить!
Життя таке чудове — не загуби його.
Це твоє життя. Борони його.
Заповіді Матері Терези
Людське життя…Неповторне і звичне, радісне і сумне, сповнене глибоких переживань, солодке, як мед, і гірке, як полин.
Люди, їх мільйони…всі вони зовсім різні і чимось неповторні.
Стежина життя…Це по ній кожен має пройти гідно. Але якою вона буде? Встелена жовтогарячими чорнобривцями, духмяними травами чи у чорних тонах, як у пісні… Для кожного вона своя, одна єдина, і, на жаль, скінченна.
Щодня перед кожним з нас постають запитання: Хто я? Навіщо я прийшов у цей світ? Куди йде моє життя? Що залишу після себе? Здається, це прості запитання, але дати на них відповідь не легко.
Кожен день свого життя можна витрачати на різні задоволення, на те, щоб отримати якомога більше приємних вражень і насолод. Але, що від цього – лише спогади, які є малою розрадою у старості. Тому не варто розтрачувати своє життя на щось не важливе, в тому числі і на самі лише втіхи. Ми повинні цінувати кожен прийдешній день і використовувати його продуктивно.
Час минає, ми дорослішаємо і не замислюємось над тим, яке ж коротке життя. Дріб’язкові сварки, щоденне сидіння перед телевізором чи комп’ютером – це марнування і не цінування власного дорогоцінного часу, ми не можемо в повній мірі насолоджуватись всіма барвами життя.
Тому так важливо цінувати кожну мить! Насолоджуватися прохолодним раннім вітерцем, дружніми розмовами зі знайомими, цікавими книгами, лагідними обіймами рідних. Кожна хвилина, кожна секунда неповторна - і ми маємо завжди це пам’ятати. Цей день більше ніколи не повернеться, його не зміниш, і не проживеш по-новому. Тож цінуймо кожну хвилину свого життя, аби потім не шкодувати про марно прожиті роки!
Пам’ятаймо заповіді Матері Терези:
Життя — удача. Шукай цю мить!
Життя таке чудове — не загуби його.
Це твоє життя. Борони його.
Ответ:
Телебачення, як і загалом увесь інтернет, захоплює світ з неймовірною швидкістю.
Його обожнюють і дорослі, і малі, і люди похилого віку. Захоплююся ним і я. Звичайно, дивлячись його ми дізнаємось дуже багато нового та цікавого. Іноді нам можуть забивати голову дурницями, та ще й такими! Це мені не подобається, тому я часто вимикаю телевізор бачачи таку неправдиву інформацію.
Протиставляти телебачення зовсім не слід, адже ми будемо знати більше про довколишнє середовище. Коли рекламують допомогу для хворих дітей, ми можемо допомогти їм.
Отже протиставляти телебачення не потрібно, бо багато чого ми можемо дізнатись та навіть надати допомогу потребуючим.
Яб/лу/ко-6 букв,6 звуків.
Ї/жа/чок-6 букв,7 звуків.
Спі/ва/є-6 букв,7 звуків.
Велике зацікавлення викликають такі музичні інструменти як: бандура,цимбали,скрипка,сопілка
Соловейко... Кому в Україні не відома ця дзвінкоголоса пташка? Хто не насолоджувався неперевершеним співом солов'я?
<span>Я живу у Харкові. У мальовничих гаях поблизу міста, біля річок і ставків у середині травня можна почути спів соловейка. Я не раз бував з батьками о цій порі за містом. Ми слухали спів солов'я, але я жодного разу не бачив цю пташку, скільки не придивлявся до зелених хащів. Соловейко наче кепкував з мене: і не відлітав далі, і залишався невидимим. Я ж так старався його розгледіти. Мені було цікаво, яке воно, те загадкове створіння, здатне так гарно, так натхненно співати. У Костянтини Малицької в художньому описі я знайшла відповіді на мої роздуми про загадкову сіру пташку весни. Авторка опису розповіла про солов'я так, ніби вона розповідала про людину. Читати її твір цікаво й корисно. </span>
<span>Прилітають солов'ї з вирію тихо і непомітно. Вони не галасують про свій приліт як дикі гуси чи журавлі. їх не чути й не видно до того часу, коли тихого травневого надвечір'я навколишній світ не наповниться солодким неперевершеним співом. </span>
<span>Солов'їна пісня — це не лише гімн весні, це гімн коханню. Адже співає соло¬вей тоді, коли його подруга висиджує у гніздечку солов'ят. Багато цікавого розповіла авторка опису про характер солов'я, про його звички. Виявляється, співають солов'ї і в клітці. Але пісня в неволі зовсім інша: "Ся піснь — піснь неволі, сумна, уривиста, наче та думка в'язня, що, відбившись об мури таємниці, назад глухим гомоном повертає в грудь невільника. Лиш піснь на свободі справжньою є піснею!" </span>
<span>Я люблю весну, люблю наші родинні поїздки за місто. Я люблю милувати¬ся сосновими лісами і березовими гаями, люблю дивитися на дзеркальну гладь ставків і озер. Люблю слухати солов'їний спів. Мені досі не пощастило побачити дзвінкоголосого птаха весни. Можливо; я його колись і побачу, але твердо знаю, що ніколи в житті не триматиму солов'я у клітці. Нехай собі співає на волі, подалі від гамірливих вулиць міста. </span>