Мы с подругой договорились встретиться возле школы. Когда я пришла я не обнаружила её там. Я долго ждала,затем пошла к ней,там тоже не было ее. Думала вдруг пришла ко мне. Но у меня ее тоже не было. Я вернулась к школе и стала ждать. В итоге она пришла. И объяснила,что сначала она пришла ко мне, но там меня не было,затем пришла к себе где не обнаружила меня. А когда вернулась к школе там стояла я. Озябшая. Затем мы с ней вместе зашли в ближайшее кафе и выпили горячего чая.
1.Я зателефонував до свого друга. 2. Сьогодні вранці Сашко запізнився.
1.Дощем,м'ячем,кущем,споришем. 2.Річкою,годівницею,кашою,стежкою.
3.Гаєм,дубом,другом,оленем.
Ми вирішили заховатись за кущем.
Довгою,синьою річкою відплив наш катер.
<span>З другом ми відпочивали в таборі.</span>
Калина - національний символ українського народу. Вона чарівна в усі пори року. <span>Це невеличке деревце яке влітку пишне та зелене, а восени - жовтогаряче. Цвіте калина навесні буйним білосніжним цвітом, а згодом </span>на гілочках з`являються кетяги малих круглих ягід зеленого кольору, які восени наливаються соком та <span>дозріваючи червоніють. </span>Після перших заморозків ягоди морщаться, проте стають дуже солодкими. Їх обожнюють птахи.
Закінчилася осінь.Всі дерева вже зовсім голі.Вони "зняли" своє яскраве вбрання.Та скоро одягнуть нове-зимове.Дерева злегка похрусчують своїми тонкими гілками на морозі.
Д<span>ля когось дерево - це будиночок. Білочка влаштувала собі житло в старому дуплі, заздалегідь наносила туди й горіхів, і грибів.
</span><span>Узимку дерева, які так весело шуміли своїми кронами влітку стоять завмерши,та дожидаються весни.
Ось таке життя у дере зимою.
</span>