<span>Бабусині руки.</span><span> Руки
моєї бабусі – натруджені, невтомні, ласкаві, найкращі.</span>
Як багато вони зробили за свій вік!
<span>Бабусині руки засмаглі,
обпечені сонцем, обвітрені вітрами і трішки шершаві від роботи. Вони
ніколи не знають спочинку. Завжди чимось зайняті. Чи варять борщ, а він у
бабусі найсмачніший; чи печуть запашні , солодкі пироги, що ніби тануть в роті
; чи перуть наші сорочки; чи полють грядки. Та найбільше мене захоплюють вишиті
рушники. Скільки потрібно прикласти зусиль , щоб нитками передати красу на тканину . Стіжок за стіжком
рівненько лягають на біле полотно. Всю свою безмежну любов, свою невтомну душу вкладає бабуся у свої
витвори і при цьому її зморшкувате, старіюче обличчя розквітає і молодіє.</span><span> Кожного ранку
погладить бабуся мене по голівці і поцілує. А ввечері, сидячи на канапі,
покладе вона свої стомлені руки на коліна, щоб трішки спочили і знову до роботи
– вишивати. Які тільки прекрасні та яскраві вишиває бабуся візерунки на
рушниках та серветках! Зачаровано спостерігаю за її руками.</span><span> Я дуже люблю
свою бабусю! </span><span>Дякую Вам і вашим рукам, що виростили мене і доглядали! </span>
На Закарпаттi э безмежний лiс,в ньому багато рiзноманiтних дерев.
Вченi винайшли безшумний вентилятор.
На безлiсiй сторонi стояв будинок.
<span>Справжній друг повинен бути господарем свого слова, мати сучасні
погляди на життя, вміти відстоювати свою точку зору. Ще я хочу, щоб
людина, з якою я дружу, умів вести себе в суспільстві і завжди залишався
самим собою. Я хочу, щоб він поважав людську особистість, а тому завжди
був поблажливим, м'яким і поступливим.
Якостей, якими повинен
володіти справжній друг, дуже багато, але перш за все він повинен бути
дійсно справжнім, а не підробленим.
<span>Справжній друг той, який
прийде на допомогу завжди. Народна мудрість говорить: «Не май сто
рублів, а май сто друзів». І це так точно сказано! Адже людина, що не
має друзів, як жебрак.</span></span>
Осінь транскрипція о=о=. Це так легко.
Мы обедналыся з товарещем