Навесні Ліда і Оля вирішили у дворі розбити клумбу. Сестри скопали грядку і засіяли її насінням ромашки.
Дівчата старанно доглядали квітник: пололи бур'ян, в спеку поливали.
Якось вранці Оля і Ліда зупинилися біля розквітлих квіток і робачили, що ромашки - дуже ніжні. Голівки їх, неначе маленькі жовті сонечка з білосніжними промінчиками. Листя - ніби прозоре зелене мереживо. В кожній квіточці - крапелька роси, а в ній блакитне небо і пухнасті хмарки пливуть. Над ними весело кружляли бджілки.
Сестрички спочатку захотіли нарвати ромашок в букет, але подумали, що зірвані квіти швидко зів'януть. Тоді не почують вони співу пташок, не побачать сонечка, бджілок і навіть їх.
Дівчата вирішили, що ромашки – чудові квіти, нехай собі ростуть
Осінь. Напевно, немає жодної людини, яка б не любила таку прекрасну пору. З року в рік приходить золотоволоса красуня на зміну теплому літечку. Бере свої пензлі й хутко починає розфарбовувати кожен листочок. Бачили? Багряний, золотий, помаранчевий, жовтий – яких тільки кольорів не шкодує пані Осінь. З особливою ніжністю ставляться до осені художники. Ось, наприклад, взяти відому картину народного художника Федора Манайла «Золота осінь». Яка ж вона прекрасна ця осінь на полотні. Красується собі різними барвами, випромінює світло та спокій. На картині зображено могутній ліс, який вже давно встиг увібрати всі яскраві кольори. За лісом заховалися височенні карпатські гори. Видно, як снігом трохи притрусило схили. То нагадування, що вже скоро повіє холодом. А ось, в центрі картини, тече кудись вузький струмок. Вода в ньому також уже давно холодна-холодна. Тільки берізки не бояться того холоду. Пускають свої листочки на воду. Пливуть ті листочки, схожі на кораблики, за швидкоплинною течією. Ген біля лісу ледь визирають хатки. Вони також відчули подих осені. Стоять собі одна біля одної, туляться, доповнюючи загальний образ. А над лісом легенький вітерець приніс важкі сіруваті хмари. От-от піде рясний дощ. Художник зумів неймовірно точно передати всю ту красу, якою володіє наша Батьківщина. Тому від картини віє любов’ю, ніжністю, трепетом. А яскраві кольори допомагають насолодитися незабутніми хвилинками поряд із прекрасним.
Прочитавши книгу Анатолія Давидова "Знай, люби, бережи", в якій розповідається про рідкісні рослини, які занесені до Червоної Книги, я зрозуміла на скільки є важливим берегти й охороняти нашу матінку природу. І ця книга допомогла мені взнати як потрібно це робити і які рослини слід охороняти.
Вода в озері була якась каламутна, аж зеленкувата.
Десь вдалині, на вершині скелі, виднілася чоловіча постать.
Мати завжди прокидалася рано-вранці, навіть у вихідні.
Бувало, ми зустрічалися тут, біля крислатого дуба, і насолоджувалися прохолодою тіні.
Інцидент стався вранці, близько п'ятої години.
Американський крокодил, або алігатор, мешкає на східному узбережжі США.
Сьогодні може засніжити.Паркан навпроти нашого будинку був засніжений. Я побачив будинок, засніжений від лютого морозу і снігу.