Чайное вино, конфеты, чайный бисквит, выработали календарь. изобрели зодиак.... изобрели десятичную систему, алгебру, дифференциал, интеграл и бесконечно малую величину. Они также открыли геометрию и тригонометрию, и по этим двум наукам построили и доказали теоремы, которые были открыты в Европе только в семнадцатом и восемнадцатом веках.... вычислили отношение окружности к диаметру. Далее мы им обязаны квадратом гипотенузы и таблицей, неправильно называемой пифагоровой.... Они знали состав воды, и сформулировали для газов знаменитый закон, который мы знаем только со вчерашнего дня, что газ находится в отношении обратных величин к давлению им испытываемому. Они знали, как приготавливать серную, азотную и соляную кислоты; окиси меди, железа, свинца, олова и цинка; осернения железа, меди, ртути, антимония и мышьяка; сульфата цинка и железа: карбонаты железа, свинца и соды; нитраты серебра и порох.... Они создали чудеснейший язык в мире — санскрит —
Самые лучшие чаи мира.
И еще первые в мире карабли с большими грузовыми
Индийцы первыми начали выращивать хлопок. В древности индусы поставляли в Европу различные пряности и благовония, а ещё – прочные и яркие растительные краски. Они ещё как-то по-хитрому умудрялись обрабатывать металл – и он не окислялся в их влажном климате
Шахматы, домино, карты, кремацию, использование слонов в качестве рабочей силы, заваривать чай, делить людей на касты. индийские танцы. Десятичную систему в математике, ноль и те цифры, которые называются "арабскими"-все это пришло из Индии. Сахар. Индуизм и буддизм. Рукопашный бой.
искусственный нос, запись чисел с выделением десятков, шлифовку граней алмаза металлическими дисками с алмазным порошком, стремена, чайные бисквиты, чайное вино и конфеты, позиционную систему исчисления, шахматы, йогу, целебное пиво, кальян, арабские цифры, стрижку огнем, джин-тоник, электрические сигареты, свастику, катамаран и ещё до фига чего)))
Я считаю что это теократическая монархия, так как священослужители являлись сословием и при таком виде монархии управляли государством
.
Ідея об'єднання Великого князівства Литовського з Польщею втілювалася в життя доволі довго: від 1385 p., коли між двома державами було укладено Кревську унію. Відтоді різноманітні угоди-унії обговорювалися й підписувалися вісім разів, позаяк кожна з держав мала вагомі причини для об'єднання. Велике князівство Литовське прагнуло здобути союзника в боротьбі з Московією. Виснажливі війни (особливо Лівонська війна 1558—1583 pp.) коштувала Литві значних територій, величезних людських жертв і загрожувала цілковитим поглиненням з боку Московії. Українську, білоруську та литовську шляхту, крім того, приваблювала польська модель державності з притаманними їй політичними правами і становими привілеями для шляхти. Українці схилялися до об'єднання з Польщею й через необхідність пошуку надійного захисту своєї землі, оскільки протидія можновладців Великого князівства Литовського спустошливим набігам татарських і ногайських орд була неефективною. Прагнули об'єднання і в Польщі: польська шляхта сподівалася в такий спосіб розширити свої володіння, адже в самій Польщі вільних земель уже майже не було.
Чергова унія обговорювалася на Люблінському сеймі 1569 р. Півроку польські та литовські посли не могли дійти згоди. Представники Польщі пропонували унію, за якою Велике князівство Литовське зливалося з Польським королівством в одну державу, своїми в Литовському князівстві мали лишатися тільки адміністрація та судочинство. Це змушувало литовських послів чинити опір: вони прагнули якомога повніше зберегти державну окремішність свого князівства. Врешті 1 липня 1569 р. сейм виніс ухвалу про унію двох держав: Великого князівства Литовського й Польщі.
Нову державу — Річ Посполиту, утворену внаслідок унії, мав очолювати виборний король, спільний сейм і сенат. Угоди з іншими державами належало укладати від імені Речі Посполитої. Литовська й польська шляхта отримувала право на володіння маєтками на всій території Речі Посполитої. Ліквідовувалися митні кордони, запроваджувалась єдина грошова одиниця.