Бути (перебувати) на сьмому небі.
Сім п'ятниць на тиждень.
Сьма вода на киселі.
Сім потів зійшло.
За сім верств киселю їсти.
Мов сім баб пошептало.
Під сімома вітрами.
Прийшла осінь.<u> </u><em><u>Причаїлися гори, заворожені красою ще ніколи не бачених степів.</u></em> Ці гори осінь навіть прикрашала, вони здавалося були якісь могутні, по-справжньому осінні... Вже <em><u>сонце ставало кволе</u></em> <em><u>- осіннє</u></em>. Озера ставали вже не такими - <em><u>веселими, гарними, теплими</u></em>.
( те що виділено це відокремлені означення )<em />
Наш пухнастий песик Гав
Ланцюжок із шиї зняв.
Бігав він по всіх стежках,
Тому й хвіст у реп'яхах
Василь і Ксеня пішли в ліс по ягоди. І
хоч їм здавалося, що вони трошки походили, але незчулися, як почало
вечоріти. Тільки тоді діти побачили, що вже блукають у незнайомому
місці. Дітям усюди ввижалися якісь страхітливі істоти. Звідусіль лунали
незнайомі звуки. Десь углибині лісу пугикав пугач.
- Васильку, що нам робити? - запитала перелякана Ксеня.
- Не бійся, Ксеню, я тебе захищу, - як справжній чоловік, відповів Василь.
Василь назбирав хмизу і розпалив багаття. Вони трохи зігрілися і заспокоїлися. І лише тоді хлопчик згадав, що в нього є мобільний телефон. Він хутко зателефонував батькам. За годину діти почули гавкіт свого собаки Рекса. Він допоміг
батькам знайти блукачів. Радості батьків і дітей не було меж. Брат <span>із сестрою пообіцяли ніколи не ходити до лісу самі.</span>