Наче грім серед ясного неба - несподівано.
За тридевять земель - далеко.
Від усієї душі - щиро.
За сімома замками - надійно.
Прото неба - надворі.
Куди оком не глянеш - скрізь.
Минулого року сусід дав мені маленького песика. Назвали його Бурком. Маленьким він частенько бурчав, коли просив їсти.<span> Він має гарну будку та бігає по подвір’ю<span>. </span>Підстрибує та леститься до мене. Сумним поглядом проводжає до школи. Коли я приходжу, він радісно має хвостом, вітає мене. У вільний час, ми розважаємось. Я кидаю далеко палку. Він радо приносить її мені. Бурко охороняє наш дім. Вночі гавкає на одиноких перехожих. Хвалиться нам, що добрий охоронець. </span><span> Бурко є моїм домашнім улюбленцем.</span>
Ответ:
На мою думку людина властива мріяти . У своїх фантазіях ми бачимо себе кращими , розумнішими, щасливішими тобто ідеальними, звичайно в крашому і реалізованішому місті. І з деяким часом ми занепадаємо духом і урешті-решт, ми відмовляємось від мрій.
По-перше мрія - це усе ваше життя без мрій ми немодимо собі уявити які ми є, можимо жити у більш реалізованому місті.
По-друге для кожного з нас мрія це шось шо дає вам жити ,любити і страждати . Страждаєте ви від тогр чого незмогли досягнутися, у своєму житті хоча мріяли но не вірили у власні сили.
У мене в житті була така ситуація коли я невірила у мрії. На данний час я віру в мрії, а знаєте чому, просто здійснилася моя мрія про яку я довго мріяла тільки я щаслива що мрії збуваютьс потрібно вірити в це без віри нічого нездійсниться.
Одже вірже у мрії і незападайте духом . Мрія це життя ,ваша фантазія вас непідводить ви можете здійснювати свої мрії для кожного з нас це не легко, але ми сильні і справимося ,леше вірте у власні сили. І ваші мрії незабаром здійсняться.
1. Настала осінь . Чи всі тварини приготувались до зими? Так, усі. Білочка запаслась горішками й змінила хутро. Ведмідь з початком весни лягає у сплячку й пробуде в ній до самої весни. Їжачок теж запасся їжею на зиму. Тільки зайчики гасають по лісі готуючись до зими. Кажуть ,що їх ноги не втомились.
Я так чекаю неділю! Це мій єдиний вихідний день. Завжди багато планів, завжди багато треба встигнути.
<span>По-перше, виспатись. У неділю я сплю години до десятої. Прокидаюсь, вмиваюсь, іду на кухню, де мама приготувала щось смачненьке. </span>
<span>Якщо я в суботу встиг зробити всі уроки, то я — вільний птах. Можна дивитись телевізор, читати книжки, можна подзвонити друзям і піти погуляти, покататись на велосипеді влітку або на лижах взимку. </span>
<span>Мама може попросити мене пропилососити квартиру, почистити взуття, купити хліба. Я допомагаю батькам з великим задоволенням, я дуже радію, коли можу зробити їм щось приємне. Іноді мама дає нам з батьком список того, що треба купити, і ми вдвох ідемо на базар. </span>
<span>Ще я дуже люблю ходити в гості до нашого сусіда з третього поверху, Миколи Олександровича. Він чудово грає в шахи, у нього навіть годинник спеціальний є. Граємо ми довго, години три. Дружина Миколи Олександровича завжди пригощає мене цукерками. Коли ми збираємось почати чергову партію, приходить моя мама кликати мене на обід. Іду, звичайно, що ж робити. </span>
<span>Іноді ми ходимо в гості до бабусі, до батькових друзів або маминої сестри. Вони також до нас приходять. </span>
<span>Але я над усе люблю вечір неділі вдома. Коли ми самі вечеряємо, розмовляємо, обговорюємо всі наші справи. Батько любить жартувати, ми багато сміємось. А ще ми п'ємо чай з матусиним пирогом з вишнями. Це так смачно! Потім можна трохи подивитись телевізор, почитати мого улюбленого Фенімора Купера. Я дуже люблю пригодницькі книжки. А там і спати час. Завтра до школи. </span>